ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

Спеціальні та галузеві соціології

Мертоновське обґрунтування доцільності саме такого шляху розвитку соціології вплинуло на соціологічну науку і практику другої половини XX ст. Слід підкреслити, що Його стратегія розбудови теорії середнього рангу узгоджувалась із орієнтирами "головної течії" тогочасної соціології — структурно-функціональним аналізом (детальніше про це див. у розд. 1). Вона вимагала від соціологів включення у збір та аналіз інформації щодо актуальних соціальних проблем. Моніторинг явищ суспільного життя, попри накопичення значного обсягу фактичного матеріалу, усе ж таки не вирішував проблеми розриву між мікро- та макроаналізом, між рівнем суб'єктивних, "внутрішніх" оцінок та об'єктивних, "зовнішніх" впливів.

Зокрема, соціологи, опитуючи людей про їхні погляди, смаки, преференції (мікроскладову), потім корелюють ці дані з показниками, наприклад, "стратифікації" (макроскладової), що визначається професією, освітою, прибутком і т. д., які мають знову ж таки зіставлятися з такими мікрорівневими феноменами, як поведінка і погляди. Подібна кореляція є корисною для емпіричної соціології, але складною в теоретичному плані. Отже, необхідність створення спеціалізованих соціологічних теорій і напрямків соціологічного аналізу диктувалася наслідками певної відірваності "теорії" від "досліджень". Теоретики часто відмовлялися теоретизувати над специфічними проявами у соціальному світі й тяжіли до філософських дискусій, дослідники ж борсалися у морі емпіричних даних й побоювалися неопераціональності (непідтверджуваності) теоретичних концепцій. Загроза того, що значна кількість теорій у соціології не можуть бути перевіреними, а результати досліджень не виходитимуть на рівень аналітичного узагальнення пришвидшила розвиток "теорій про", спеціалізованих соціологічних теорій, і, врешті, зумовила сучасний вигляд соціологічної дисципліни, яка "розпадається" на три види: емпіричну соціологію (прикладні дослідження), галузеві соціології (спеціалізовані соціологічні теорії) та загальнотеоретичну соціологію.

Разом із тим, зважаючи на певну обмеженість "радіусу дії" феноменів, що охоплюються такими теоріями, чимало теоретиків висловлюють сумніви у плідності цих "теорій про", особливо при надто широкому їх тлумаченні. Характерно, що такий визнаний авторитет у структурі соціологічної теорії, як Дж. Тернер аргументує необхідність долання розриву між "дослідженнями" і "теорією" та синтезу "теорій середнього рангу" в інтеграційну загальну теорію. Так, на дослідженнях, зокрема, підліткової злочинності, насилля у родині, демографічних змін і т. п. американськими соціологами першої половини XX ст. робились відповідні теоретичні узагальнення, але наскільки їхнє "теоретичне бачення" проблеми придатне для інших часів і місць, зберігатиме пізнавальну цінність у майбутньому — залишається відкритим питанням. Звідси випливає завдання консолідувати універсальні положення спеціалізованих теорій, прив'язати їх до фундаментальних процесів людської взаємодії та організації, відобразити у абстрагованих положеннях і висновках. Адже соціальні дослідники виходять із того, що існують певні "базові процеси", які завжди виявляються у соціальному світі, і що можливо формувати і перевіряти концепції щодо цих процесів. Прикладами можуть бути концептуалізація процесів мобільності, легітимації, соціалізації і т. п., що є достатньо формалізованими і універсальними.

Інший ряд аргументів на користь розвитку спеціалізованих соціологічних теорій висувається прихильниками принципу "концептуальної драбини" у розбудові наукової дисципліни. Ставиться за мету просуватись від обґрунтування "елементарних тверджень" чи "будівельних блоків" соціального аналізу до більш структурного й інституціонального рівня аналізу, до складної аналітичної роботи, так званого мезо- (проміжного між мікро- та макро-) рівневого теоретичного аналізу.

Наприклад, Парсонс - провідний теоретик структурно-функціонального підходу в соціології — просувався від вивчення "моделей орієнтацій", які випливають із певних мотивацій і цінностей індивідів, до різних комбінацій цих моделей, що визначають три типи соціальних дій: інструментальну, експресивну, моральну; коли взаємодія відповідно зорієнтованих індивідів набуває сталих форм, тобто інституалізується, — виникає соціальна система. Вона складається із статусів — ролей — і регулюється нормами. Соціальна система спирається на систему особистості — з боку мікроскладових, та культури - з боку макро- детермінації. Таким чином, Парсонс прагнув використати усі три рівні аналізу соціальної реальності.

Отже, теорії середнього радіусу дії покликані вирішувати багатоаспектне завдання розвитку соціологічної науки: узагальнювати накопичений матеріал емпіричних досліджень, вибудовувати концептуальні сходинки до загальної, всеохоплюючої теорії, встановлювати дедуктивні залежності й відшукувати формальну логіку з аналізу соціологічних даних окремих сфер суспільного життя, а головне - слугувати науковою базою для соціальної політики. Розвиток соціологічної науки у наші дні відбувається переважно за рахунок прикладних досліджень, що спираються на теоретико-методологічні принципи соціологічних теорій середнього радіусу дії, які вивчають окремі сфери суспільного життя та в інтегрованому вигляді виходять на загальносоціологічні узагальнення, закономірності, теоретичні положення. Це, в свою чергу, дасть можливість створити цілісну систему відповідно скомпонованого і перевіреного знання про різноманітні соціальні факти, явища і процеси, які характеризують життя людей у сучасному суспільстві.

1. Погорілий О. І. Соціологічна думка XX століття. - К., 1996. С 141-224.

2. Попова І. М. Соціологія. Пропедевтичний курс. - К., 1996. —С 119-120.

3. Лукашевич М. П., Туленков М. К. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії. - К., 1999.

4. Мерпюн Роберт. Социальная теория и социальная структура (фрагменты). Под ред. В. Танчера. - К., 1996. - С. 45-80. Социологическая теория сегодня. Сб. статей американских и украинских теоретиков. Под ред. В. Танчера. - К., 1994. - С. 3-11. Соціологія. За ред. С. О. Макєєва. - К., 1999. - С. 5—24.

Наступний розділ:

ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ
  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес