Розвиток вітчизняної соціології моралі

Спеціальні та галузеві соціології

• 7. різні види соціально-групових аномалій у моральному житті суспільства [27].

Друге принципове питання пов'язане із соціологічним вимірюванням моральних явищ. Що може стати предметом конкретно-соціологічного аналізу моралі, які об'єктивні прояви морального, котрі можуть бути емпірично зафіксовані?

Які методи збору соціологічної інформації можна застосувати з максимальною ефективністю? Стосовно вивчення моральної свідомості, треба зазначити, що плідним шляхом її дослідження є аналіз громадської думки, представленої у засобах масової інформації; контент-аналіз письмових та усних звернень читачів та телеаудиторії до редакцій; опис даних "моральної статистики". Як відомо, всі суспільні відносини містять моральний аспект. Як тільки мова заходить про уявлення норми, почуття, що відбивають людські взаємовідносини в будь-якій сфері життєдіяльності, ми вступаємо в "царство" моралі. Так можуть виникати дослідження: наука та мораль, політика та мораль, мистецтво та мораль, завдяки яким складається уявлення про стан моральних відносин у суспільстві. Що може бути предметом емпіричного аналізу, коли мова йде про моральний розвиток особистості? Процес соціалізації, зокрема формування свідомості, може бути схематично представлений таким чином:

Реальні вчинки, соціальна поведінка

Результат проходження особистістю всього "циклу", а також кожного з указаних етапів, може стати самостійним предметом дослідження в межах соціології моралі.

Рівень сформованості особистісних якостей, до вивчення яких за допомогою оцінок та самооцінок достатньо часто звертаються соціологи, теж розширює проблемне поле емпіричних досліджень соціології моралі.

Моральна поведінка особистості може вивчатися у двох напрямках: по-перше, це аналіз мотивацій найрізноманітніших видів діяльності, в які включається особистість протягом усього життя; по-друге, власне вчинки, особливо у співвідношенні з їх мотивами. Хоча треба зазначити, що цей напрямок досліджень утруднюється дискусійністю питання про те, що є основним критерієм оцінки морального вчинку: суб'єктивна спрямованість мотиву чи характер його об'єктивного результату, який втілюється на практиці? У випадках, коли вчинок, що супроводжується позитивним моральним мотивом, призводить до значущого цінного результату, або ситуації, негативних наслідків діяльності особистості, яка керувалася аморальними мотивами, особливих труднощів із науковою інтерпретацією не виникає. Складніше оцінити ті варіанти, коли позитивний мотив призводить до негативних наслідків, або коли вчинок, що спрямовується аморальним мотивом, своїм завершенням має позитивний результат.

Щодо методів вивчення моральних явищ, треба зазначити, що у більшості випадків виправдовує себе застосування традиційних методів соціології. У той же час, саме аналіз моральних процесів та явищ (у першу чергу на особистісному рівні) вимагає застосування різних модифікацій проективних методик, адаптованих відповідно до мети та завдань кожного конкретного дослідження морального життя суспільства.

1. Апресян Р. Г. Природа морали // Философские науки. - 1991. -№12.-С. 41-64.

2. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение. - М, 1979.

3. Архангельский Л. М. Социологическое исследование нравственного развития личности // Социологические исследования. -1993. - №1.

4. Архангельский Л. М. Этика или моралеведение // Вопросы философии. -1982.-№2.

5. Архангельский Л. М, Квасов Г. Г. Социологический аспект этики: исследования и перспективы // Социологические исследования. -1976. - №4.

6. Бакштановский В. И. Моральный выбор личности: цели, средства, результаты. - Томск, 1977.

7. Бакштановский В. И. Научное управление нравственным воспитанием (этико-прикладные исследования и разработки). -Тюмень, 1981.

8. БакштановскийВ.И., Согомонов Ю. В. Введение в теорию управления нравственно-воспитательной деятельностью. - Томск, 1986.

9. Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. Введение в политическую этику. - М., Тюмень, 1990.

10. Блюмкин В. А. Моральные качества личности. - Воронеж, 1974.

11. Гринберг Л. Г. Нравственные отношения (природа и структура). - Л., 1971.

12. Гусейнов А. А. Введение в этику. - М, 1985.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток вітчизняної соціології моралі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі
  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес