Історія та сучасний стан західної соціології моралі

Спеціальні та галузеві соціології

Наслідуючи традиції Е. Дюркгейма, сучасні дослідники намагаються всебічно проаналізувати це явище як на макро-соціологічному, так і на мікросоціологічному рівнях, використовуючи при цьому нарівні з дюркгеймівським "anomie" термін "anomia", запропонований американським соціологом Л. Сроулом для визначення так званої "психологічної аномії" як прояву аномії соціальної. Цей вчений розробив також оригінальну методику вимірювання індивідуальних суб'єктивних переживань аномії, що виявляють себе в таких сферах життєдіяльності індивіда як політична, культурна, економічна, а також у інтерналізованих соціальних нормах і цінностях і первинних відносинах з оточуючими [32].

Аномічне сприйняття кожної з перелічених сфер, на думку Л. Сроула, знаходить відображення, відповідно, у почуттях індивідів, що громадські діячі віддалені від них та байдужі до їхніх потреб; у песимістичному сприйнятті окремими індивідами соціального порядку як переважно непостійного та непередбачуваного; у поширеності серед багатьох пересічних громадян точки зору, що вони та їм подібні "відкочуються" назад від вже досягнутого; у відчутті індивідами відсутності сенсу життя; у впевненості в тому, що мережа безпосередніх міжособистісних відносин індивіда не є більше передбачуваною та такою, що підтримує його.

Серед тих, хто вже у другій половині XX століття вивчав це явище, насамперед треба згадати Р. Макайвера, Д. Рісмена, К. Бея, Г. Беккера, Т. Хірші та інших. Погляди на аномію деяких із цих вчених відрізнялися більшим оптимізмом у порівнянні з їхніми попередниками. Зокрема, Крістіан Бей стверджував, що певна міра аномії потрібна для забезпечення максимальної свободи в суспільстві, для зняття необґрунтованих обмежень індивідуальної поведінки. Окремі прояви безнормності є закономірним наслідком недосконалості процесів соціалізації, внутрішніх конфліктів особистості [32].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історія та сучасний стан західної соціології моралі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі
  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес