TextBook - обсяги й якість регіональних природних ресурсів;
- економіко-географічне розташування регіону (при периферійному розташуванні регіону підвищуються транспортні витрати, зростають ціни, звужується ринок збуту — все це ускладнює його економічний розвиток);
- структура виробництва, що склалась;
- політичні умови, форми загальної та регіональної політики, ступінь регіональної автономії;
- фізичні, фактори розміщення (наявність або відсутність портів, аеропортів, транспортних систем);
- соціально-культурні фактори (ступінь урбанізації, освіченість населення).
Залежно від ознак економічного і соціального розвитку регіони можуть бути розділені на ряд типів. До найважливіших показників типології регіонів слід віднести:
- наявність природних ресурсів;
- рівень економічного і соціального розвитку;
- структура господарства;
- екологічний стан регіону;
- ступінь розвитку виробничої і соціальної інфраструктури;
- демографічна ситуація.
У світовій практиці визначають наступні типи регіонів (табл. 6.1).
Таблиця 6.1. Класифікація регіонів
| Типи регіонів | Характеристика ознак |
| Депресивні | Демонстрували у минулому відносно високі темпи розвитку економіки та соціальної сфери |
| Стагнаційні | Відрізняються доволі низькими або "нульовими" темпами розвитку |
| Піонерні | Регіони нового освоєння |
| Мікрорегіони або первинні економічні регіони | Ознаки яких втрачаються при дробленні |
| Економічні регіони первинного порядку або генеральні регіони вищого порядку | Утворюють схеми регіонального макроподілу держави |
| Програмні (планові) | На них розповсюджуються цільові програми розвитку. їхні контури не співпадають по території з регіонами єдиної сітки |
| Унікальні (проблемні та проектні) | Вони пов'язані з реалізацією великих новобудов (проектні регіони) або характеризуються дуже низьким рівнем розвитку (проблемні). |
Структура господарства регіону характеризується за складом та співвідношенням основних сфер, галузей та видів господарської діяльності. Це складне багатоаспектне поняття характеризує "загальну конструкцію" господарського комплексу, її позитивні та негативні сторони (Додаток Б).
В Україні на загальнодержавному рівні введена "Класифікація видів економічної діяльності" ДК 009-96 (КВЕД), відповідно до класифікації видів економічної діяльності, прийнятої статистичною комісією Європейського Союзу (КАСЕ).
За цією класифікацією економічна діяльність — це процес дій, які дають можливість одержати відповідний набір продукції чи послуг. Вид економічної діяльності встановлюється таким чином, щоб об'єднати ресурси для виробництва певної продукції та надання послуг. Види економічної діяльності за своїм складом дуже неоднорідні. Серед них є прості, які представлені одним видом виробництва (рибне господарство), і, в той же час, є дуже складні, що об'єднують десятки й сотні виробництв (автомобільна промисловість)
Економічний розвиток перебуває у тісному зв'язку з темпами та обсягами інвестування. Найзагальнішими показниками, що характеризую інвестиційну діяльність на регіональному рівні, є: обсяги та темпи інвестицій у основний капітал, обсяги іноземних інвестицій, темпи та якість здійснення, галузева структура інвестицій. Інноваційну складову інвестиційної діяльності характеризують обсяги та темпи впровадження прогресивних технологій у виробництво.
Для оцінки економічного розвитку регіону використовується шість груп показників: виробничо-економічні, структурні, інвестиційні, інституціональних перетворень і розвитку підприємництва, зовнішньоекономічні, науково-інноваційні (рис. 6.2).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія економіки регіонів» автора Джаман М.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6.3. Діагностика регіонального розвитку. Класифікація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку“ на сторінці 2. Приємного читання.