Розділ «3.7. Моделі економічного розвитку»

- збільшення венчурних капіталовкладень і експансії рийку нових акцій;

- сприяння розвитку підприємницької культури і допомога бізнесменам-початківцям;

- прискорення процесу дерегулювання і лібералізації, насамперед у телекомунікаційному секторі й на ринку праці;

- низький рівень оподаткування і виважений підхід до підвищення відсоткових ставок [24].

В економічно успішних країнах Сходу застосовується неоекономічна модель розвитку, що заснована на традиціях східних культур і ставить пріоритет духовності над матеріально-практичними технологіями [20, с.183]. Ця модель передбачає, що успіх у розвитку суспільства залежить не стільки від вирішення конкретних економічних і технічних завдань, а насамперед від тієї системи цінностей, яка визначає мислення та поведінку людей даного суспільства, від тих духовних ідей, які здатні об'єднати, відродити дух творення й виявити кращі якості людей. Іншими словами, розкриття духовного потенціалу кожної людини як мета в остаточному підсумку визначає розвиток суспільства, його культурний і духовний рівень, а також силу й багатство країни та регіону. А новітні технології та знання — лише інструменти досягання поставленої мети.