Розділ «4.7. Стан та розвиток агропромислового комплексу»

Регіональна економіка

• впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій у виробництві, зберіганні та переробці зерна.

Діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади спрямовується на першочергове залучення інвестицій для розвитку матеріальної бази сільськогосподарських товаровиробників, заготівельних та зернопереробних підприємств, підприємств, які виготовляють машини, устаткування, обладнання для зернового господарства, на удосконалення інфраструктури ринку зерна.

До технічних культур відносять такі, що використовують у якості сировини для подальшої промислової переробки. До складу технічних культур відносять цукровий буряк, льон, соняшник, сою, рапс, тютюн, коноплю тощо.

Посівні площі технічних культур в Україні складають біля 5 млн. га або 18,6% від загальної посівної площі. Зайнятість посівних площ технічними культурами залежить від виду технічної культури, природно-кліматичних умов для її вирощування. Наприклад, значні посівні площі (понад 50%) розташовані на території Степового регіону, особливо в Кіровоградській,

Дніпропетровській та Запорізькій областях, де зосереджено вирощування соняшника. Значна питома вага посівних площ на території Подільського та Поліського регіонів зайняті під вирощуванням цукрового буряка.

В складі технічних культур провідне значення в галузі вітчизняного рослинництва набуває вирощування цукрового буряка — буряківництво. За площею посівів цієї культури Україна посідає перше місце в світі. В сільськогосподарських підприємствах відпрацьована технологія вирощування цієї культури, що забезпечує високу врожайність (300-350 ц/га) та значний валовий збір цукрового буряка. В той же час основні показники продуктивності суттєво залежать віл регіонального розташування посівних площ, погодних умов, рівня агротехнічної організації і механізації польових робіт.

Традиційно вирощування цукрового буряка зосереджувалося на території Подільського регіону, головним чином у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській, Полтавській областях. Валовий збір цукрового буряка на території Подільського регіону складає 45-50% від загального валового збору в Україні.

На території Поліського регіону також розвинуте буряківництво, валовий збір цукрового буряка коливається в межах 25-30% від загального валового збору цукрового буряка в Україні. Значного досвіду у вирощуванні цукрового буряка набуто у Київській, Сумській, Житомирській областях.

Валовий збір цукрових буряків на території окремих регіонів наведено в табл. 4.9, а загальні тенденції зміни обсягів вирощування цукрових буряків протягом останніх 15 років наведені на рис. 4.6.

Наведені статистичні дані та виявлені залежності свідчать, що за розглянутий період значно (в 2,7 рази) зменшився валовий збір цукрового буряка в цілому по Україні. Відмічена тенденція характерна для кожного регіону. На території Подільського регіону, наприклад, валовий збір цукрового буряка зменшився в 2,9 рази, на Поліссі — в 2,3 рази, в Степовому регіоні — в 2,7 рази, в Донбаському регіоні — в 2 рази. Зрушення негативного змісту відбулися під впливом значних змін у зв'язку з ліквідацією крупних сільськогосподарських підприємств, в яких існував високий рівень організаційного та агротехнічного забезпечення вирощування цукрового буряка. Тому стан вирощування цукрового буряка та його переробка, як свідчить набутий досвід, характеризується як кризовий.

Таблиця 4.9

Валовий збір цукрових буряків за регіонами

РегіониВаловий збір, млн. т2004 р. у % до 1990 р.
1990 р.2004 р.
Поліський11,45,044,2
Подільський21,87,433,8
Степовий5,11,937,7
Карпатський3,20,926,6
Донбаський2,81,451,3
Усього по Україні44,316,637,5
Валовий збір цукрових буряків за регіонами

Рис. 4.6. Валовий збір цукрових буряків за регіонами

Процеси вирощування цукрового буряка безпосередньо пов'язані з його переробкою. Тому буряківництво разом із діяльністю цукрових заводів створює складний агропромисловий комплекс, розглядається в даному випадку як єдине ціле. Виробничий потенціал цукрових заводів в Україні — один із найбільших у світі. Промислові потужності дають змогу щорічно виробляти 5-6 млн. т цукру, причому, на внутрішні потреби країни направляти до 2 млн. т цукру. Цукрові заводи розташовані, головним чином, на території Подільського регіону, потужність яких забезпечує виробництво 44-46% загальнодержавного обсягу виробництва цукру, а також на території Поліського регіону, де виробляється 25-30% загальної кількості цукру.

Стан вирощуванням цукрового буряка негативно вплинув на діяльність цукрових заводів, про що свідчать дані, наведені в табл. 4.10.

За період з 1990 р. по 2004 р. обсяги виробництва цукру скоротилися в 3,2 рази, вказана тенденція скорочення виробництва цукру характерна для усіх регіонів: на території Подільського регіону обсяги виробництва зменшились в 3,4 рази, Поліського — в 2,5 рази, Степового — в 3,5 рази, Донбаського — в 2,8 рази. Набуті тенденції у зміні обсягів виробництва цукру на території окремих регіонів наведені на рис. 4.7.

Таблиця 4.10.Виробництво цукру за регіонами

РегіониВироблено цукру, млн. т2004 р. у % до 1990 р.
1990 р.2004 р.
Поліський1,620,6439,5
Подільський3,10,9230,0
Степовий1,10,3128,2
Карпатський0,560,0814,3
Донбаський0,420,1535.7
Усього по Україні6,82,1030,9
Виробництво цукру за регіонами

Рис. 4.7. Виробництво цукру за регіонами

Обсяги виробництва цукру почали інтенсивно зменшуватися починаючи з 1994 р. внаслідок відмови від державного замовлення та інтенсивного впровадження приватизаційних процесів. Найбільш рекордний спад виробництва цукру був у 2002 р., коли було вироблено лише 1,6 млн. т цукру — найнижчий показник починаючи з 1940 р.

Серед основних причин кризового стану в цукровиробничій галузі е серйозні недоліки під час приватизаційного процесу. Приватизація та перепрофілювання цукрових заводів супроводжувалася їх знищенням. Нові власники сподівались на негайне отримання солідних прибутків. Але цукрові заводи потребують реконструкції, заміни технологічного обладнання. Для забезпечення глибокої переробки потрібно щорічно виділяти значні кошти на удосконалення виробництва. Постійний перепродаж цукрових заводів призвів до їх повного занепаду. Широкої практики набуло штучне доведення цукрових заводів до банкрутства. В 2005 р. працювало лише 120 заводів із 160. Решта припинили своє існування. В умовах відсутності державної організаційної та фінансової підтримки налагодити постійно діюче виробництво на цукрових заводах стає неможливим.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.7. Стан та розвиток агропромислового комплексу“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА ПЕРША. СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Розділ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ "РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА"

  • 1.4. Сутність державної регіональної політики

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 2. НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

  • Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

  • 3.4. Лісові ресурси: стан та використання

  • 3.5. Загальнодержавні підходи до охорони природних ресурсів

  • 3.6. Охорона земельних ресурсів

  • 3.7. Охорона водних ресурсів

  • 3.8. Охорона лісових ресурсів

  • 3.9. Охорона атмосферного повітря

  • 3.10. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • 3.11. Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 4. ВИРОБНИЧА СФЕРА

  • 4.5. Гірничо-металургійний комплекс

  • 4.6. Машинобудування, хімічна та деревообробна галузі економіки

  • 4.7. Стан та розвиток агропромислового комплексу
  • 4.8. Стан та розвиток транспорту та зв'язку

  • 4.9. Інноваційна та інвестиційна діяльність

  • 4.10. Послуги. Мале підприємництво

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 5.СОЦІАЛЬНА СФЕРА

  • 5.3. Охорона здоров'я

  • 5.4. Соціальний захист та соціальне забезпечення людей

  • 5.5. Культура і мистецтво

  • 5.6. Туризм

  • 5.7. Готельне господарство

  • 5.8. Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ: СТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Розділ 7. МАЛІ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • ЧАСТИНА ДРУГА. УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ І СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ

  • Розділ 8. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В РЕПОНІ

  • 8.4. Повноваження виконавчих органів влади

  • 8.5. Підготовка кадрів для органів регіонального управління

  • 8.6. Основні напрями вдосконалення системи регіонального управління

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ – ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • 9.2. Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів

  • 9.3. Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 10. ФІНАНСОВА ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Список літератури

  • Стислий термінологічний словник

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи