Розділ «3.6. Охорона земельних ресурсів»

Регіональна економіка

Законом України "Про охорону земель" (2003 р.) визначені правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Охорона земель — це система правових, організаційно-економічних та технологічних заходів, спрямованих на:

• раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб;

• захист від шкідливого антропогенного впливу;

• відтворення і підвищення родючості грунтів;

• підвищення продуктивності земель лісового фонду;

• забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Важливою характеристикою ґрунтів є їх родючість. Під родючістю ґрунту розуміють здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку.

Оцінка родючості земель та визначення ефективності використання земель характеризується виходом продукції з одиниці земельної площі. Економічна ефективність збільшується внаслідок запобігання збитків в аграрному секторі, зменшення витрат на ліквідацію наслідків забруднення виробничих об'єктів в сільському господарстві, зменшення витрат сировини, енергії та витрат, пов'язаних із забезпеченням нормального стану природного середовища.

Деградація грунтів є неминучий процес і залежить від рівня розвитку суспільства, економічного стану країни. Україна мас впровадити високу культуру землекористування, вжити необхідних заходів, що попереджають деградацію ґрунтів. Для збереження ґрунтів важливим є підвищення рівня знань про ґрунти та їх властивості керівників підприємств аграрного сектору, окремих користувачів земельних ресурсів, які розглядають ґрунти винятково як засіб задоволення споживчих функцій, як джерело для одержання сільськогосподарської продукції. Недостатніми знаннями володіють користувачі земель стосовно екологічної функції ґрунтів, від якої залежить водно-сольовий баланс, умови функціонування великої кількості організмів, склад повітря, обмін газів між ґрунтом і атмосферою. Вказані процеси в остаточному підсумку впливають на життя людини. Різностороння, малокваліфікована дія людини на грунт супроводжується глибокими ідеологічними змінами середовища ґрунту. Порушується екологічна,рівновага, змінюються кількісні співвідношення між окремими поживними елементами фунту, що викликано незбалансованою системою виробництва, недостатнім внесенням в ґрунт мінеральних добрив. Втрата фунтового гумусу знижує рівень економіко-екологічної ефективності землекористування.

Відчутної шкоди земельним ресурсам надає застосування отрутохімікатів, що використовують для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками. Останнім часом заборонено застосування ДДТ, албрину, меркаптафосу, обмежено застосування препаратів ртутно-органічних і миш'якових. Якщо чітко наслідувати агротехнічні прийоми, то застосування хімічних засобів можна значно скоротити. Вдалося поставити перепону, наприклад, хлібній жужелиці, хлібним пильщикам.

Відчутної шкоди сільськогосподарським культурам завдає заразиха. Своїми присосками вона "прилипає" до коренів рослини — "господаря", висмоктує звідти воду і поживні речовини. Соняшник, диня, кавун, огірок хиріють, стають менш врожайні або зовсім гинуть. Для боротьби з заразихою використовують мушку — фітомизу. Самка комахи ховає свої яєчка в квітці заразихи, через день-два з'являються личинки, котрі знищують ще не визріле насіння, а перетворившись на дорослу муху, дірявлять стебло рослини-паразита.

Вчені винайшли "живий гербіцид" і проти амброзії — одного з найпоширеніших бур'янів на полях. Ефективним виявився амброзіє-вий листоїд, який нищить бур'ян протягом усієї вегетації. Оранжеві подовженої форми яєчка листоїда по 2-5 штук відкладає на нижню частину листя, що ними, як і суцвіттями, з квітня до середини вересня живляться личинки. При цьому не завдається ніякої шкоди сільськогосподарським культурам. Застосовуються проти амброзії ще комахи, які споживають її сім'янки та чоловічі суцвіття.

Новий напрям біологічної науки—алелопатія — вивчає вплив одних рослин на інші. Виявилось, окремі сорти сонго, суданки, соняшника нагромаджують в собі хімічні речовини, згубно діючі на деякі бур'яни. Треба тільки висіяти і не збирати їх після визрівання, а весною посіяти тут, скажімо, овочеві культури. Дослідження тривають. Слід визначити склад "живих гербіцидів" для сорго, суданки й соняшника, вивести сорти цих та інших культур з більшим вмістом необхідних речовин.

Науково обґрунтовані сівозміни, сучасний і правильний обробіток Грунту, підбір сортів з урахуванням господарської цінності та стійкості проти шкідників і хвороб, додержання норм і строків посіву, забезпечуючи швидкі, дружні сходи,—ці та інші заходи приносять незаперечну користь.

Особливого значення набуває селекція нових сільськогосподарських культур, таких, як стійкі до соняшникової молі панцирні сорти соняшника, витривалі сорти пшениці "Безоста-1" тощо. Успішно протистоїть хворобам високоврожайний сорт ярового ячменю "Джерело". Біологічним засобом захисту рослин від хвороб та шкідників є також хвороботворні мікроорганізми, хижі, паразитичні комахи (ентомофаги)" бур'яни. Поміж ентомофагів насамперед назвати трихограму. Вона полює на сивок — пернатих шкідників зернових і технічних культур, на кукурудзяного метелика та ін. Мушка фітозима (фітофаг) знищує бур'яни на посівах технічних, овоче-баштанних і кормових культур.

Дедалі більшого значення набуває мікробіологічний метод, що базується на розмноженні бактерій, грибків, вірусів, використовуваних проти шкідливих комах та збудників хвороб. Ці мікроорганізми вилучають із хворих чи загиблих у природних умовах комах, розмножують, а потім повертають у звичайне середовище існування.

В результаті порушення режиму поливу, незадовільного стану дренажу значні площі зрошувальних земельна півдні України засолюються, що негативно позначається на родючості. Частота та інтенсивність поливу при зрошуванні повинні здійснюватися з урахуванням типу грунту, погодних умов, виду рослин, рівня та хімічного складу ґрунтових вод. На практиці врахувати все надзвичайно складно, тому трапляється надмірна зволоженість, що погіршує меліоративний стан полів.

Бувають випадки, коли порушення технології поливу земельних ділянок призводить до значних втрат води. При зрошуванні машинами ДДА спостерігається перезволоження грунту, в результаті обробітку важкими сільськогосподарськими машинами він ущільнюється на глибину 60-80 см. Тоді вода при поливі стікає в балки, уносячи з собою поживні речовини, гербіциди, і там утворюються заболочені ділянки. Необхідна повсякденна, кропітка робота працівників водного господарства, сільськогосподарських підприємств, спрямована на покращення використання води при зрошенні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Зінь Е.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.6. Охорона земельних ресурсів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА ПЕРША. СУТНІСТЬ ТА СТАН РЕГІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Розділ 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І ЗАВДАННЯ НАУКИ "РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА"

  • 1.4. Сутність державної регіональної політики

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 2. НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

  • Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

  • 3.4. Лісові ресурси: стан та використання

  • 3.5. Загальнодержавні підходи до охорони природних ресурсів

  • 3.6. Охорона земельних ресурсів
  • 3.7. Охорона водних ресурсів

  • 3.8. Охорона лісових ресурсів

  • 3.9. Охорона атмосферного повітря

  • 3.10. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

  • 3.11. Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 4. ВИРОБНИЧА СФЕРА

  • 4.5. Гірничо-металургійний комплекс

  • 4.6. Машинобудування, хімічна та деревообробна галузі економіки

  • 4.7. Стан та розвиток агропромислового комплексу

  • 4.8. Стан та розвиток транспорту та зв'язку

  • 4.9. Інноваційна та інвестиційна діяльність

  • 4.10. Послуги. Мале підприємництво

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 5.СОЦІАЛЬНА СФЕРА

  • 5.3. Охорона здоров'я

  • 5.4. Соціальний захист та соціальне забезпечення людей

  • 5.5. Культура і мистецтво

  • 5.6. Туризм

  • 5.7. Готельне господарство

  • 5.8. Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ: СТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Розділ 7. МАЛІ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • ЧАСТИНА ДРУГА. УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ І СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ

  • Розділ 8. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ В РЕПОНІ

  • 8.4. Повноваження виконавчих органів влади

  • 8.5. Підготовка кадрів для органів регіонального управління

  • 8.6. Основні напрями вдосконалення системи регіонального управління

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 9. ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ – ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • 9.2. Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів

  • 9.3. Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

  • Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

  • Розділ 10. ФІНАНСОВА ОСНОВА РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

  • Список літератури

  • Стислий термінологічний словник