Розділ «5.6. Туризм»

Україна має сприятливі умови і багаті рекреаційно-туристичні ресурси для лікування і відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. До рекреаційно-туристичних ресурсів регіону належать сукупність об'єктів і явищ природного і антропогенного походження, природні і культурно-історичні комплекси, що використовуються для туризму, лікування, відпочинку. До природних ресурсів належать кліматичні особливості певної території, наявність водних ресурсів, мальовничих ландшафтів, національні парки, заповідники та заказники. Особливий стан регіону характеризує рослинний та тваринний світ. Річки, озера, водосховища, ставки, моря — придають особливу привабливість для організації туризму, для створення та використання установ, організацій оздоровчого призначення. Для цього використовують території, де є лікувальні води, лікувальні грязі, на базі яких розгортають діяльність курорти. Важливе значення для оздоровлення та лікування людей мас використання кліматичних особливостей кожної території. Кожний регіон України, особливо Карпатський, Степовий та Крим мають значні можливості для розвитку курортної та туристичної діяльності.

Умови організації та розвитку туризму визначені Законом України "Про туризм" (2003 р.). Відповідно до закону організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішній туризм.

До міжнародного туризму належать:

• в'їзний туризм — подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території;

• виїзний туризм — подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни. Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі, їх цілей, об'єктів, що відвідуються, існують такі види туризму: культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, сімейний, дитячий, молодіжний, спортивний, релігійний, екологічний (зелений), сільський, гірський, мисливський тощо.

Держава здійснює регулювання розвитку туризму, основними цілями якого є:

• забезпечення прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав;

• безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів туристичної діяльності та їх об'єднань;

• збереження цілісної мережі туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля;

• створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності. Україна на ринку міжнародного туризму виступає як країна-генератор в'їзних та виїзних туристичних потоків.

Частка іноземного (в'їзного) туризму за останні роки не змінюється і становить майже п'яту частину в загальному обсязі туристичної діяльності. На ринку спостерігається значна сезонність, "пік" якої припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація, відпочинок та бізнес. Одночасно зростає кількість туристів з курортно-лікувальною та спортивно-оздоровчою метою. До країн в'їзного потоку відносяться країни СНД (особливо Казахстан, Молдова, Росія), Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина, Туреччина, країни Африки, Східної Азії та Тихоокеанського басейну, Південної Азії. Приблизно 10 мільйонів іноземців з усього світу щорічно знайомляться з відомими пам'ятками історії, культури, старовинними архітектурними шедеврами, мальовничими ландшафтами.

Зарубіжний (виїзний) туризм вдвічі перевищує обсяг іноземного (в'їзного) туризму і ця тенденція залишається стабільною. Провідне місце в мотиваційній структурі займають поїздки з рекреаційною та екскурсійною метою. Потоки зарубіжного туризму спрямовані, головним чином в європейські держави, особливо до Франції, Німеччини, Великобританії, Австрії, Швейцарії, Греції, Італії, Іспанії тощо. Одночасно зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор'я (особливо на Кіпр) та Північної Африки (Египет, Туніс).

Відроджується внутрішній туризм, як складова стилю життя населення України. На ринку внутрішнього туризму особливо активну діяльність проводили туристичні підприємства та органи державної виконавчої влади Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Тернопільської, Полтавської, Харківської областей.

Важливу роль для розвитку внутрішнього туризму відіграють природні ресурси України. Великий інтерес для туристів викликають Кримський і Карпатський природні заповідники, заповідники "Хамугівський степ", "Кам'яна могила" Запорізької області, дендропарки "Софіївка" (Умань), вікові парки в селі Качанівка Чернігівської області та смт. Тростянець Сумської області. Окремим осередком серед природних перлин України є унікальний куточок-заповідник "Асканія-Нова" Херсонської області, на території надзвичайно красивого кипчаково-ковилового степу.

На території України знаходяться біля трьох тисяч пам'ятників культури, історії та архітектури, які являють собою неабияку цінність для вітчизняних та іноземних туристів.

Великі можливості для розвитку туризму, оздоровлення та лікування на території Закарпаття пов'язані з використанням унікальних природних багатств Карпат. Санаторно-курортний комплекс базується на значних запасах вуглекислих, сульфідних і хлоридно-натрієвих вод. На їх базі працюють санаторії у Сваляві, поблизу села Синяк, та інших районах.

Закарпаття дуже привабливе для туристів. Робота над відновленням, підвищенням ступеня заповідності території, а також визначення нових маршрутів, будівництво туристичних баз, кемпінгів, прокладання шляхів перетворить Закарпаття на надзвичайно популярний серед туристів край.

Перспективним рекреаційно-історико-етнографічним комплексом має стати Івано-Франківська область. Природні умови та рекреаційні ресурси цього краю дуже сприятливі для лікування і відпочинку населення, туризму, заняття різними видами спорту, особливо — зимовими.