Розділ «3.5. Загальнодержавні підходи до охорони природних ресурсів»

Охорона навколишнього середовища покликана забезпечити сприятливі умови для постійного залучення природних ресурсів у матеріальне виробництво та задоволення соціальних, культурних та естетичних потреб людей. В Україні постійно здійснюються заходи, спрямовані на зниження забрудненості землі, води, лісів, передбачається очистка промислових стоків, які відводяться в річки, озера, моря. Необхідне широке застосування якісно нових технологічних процесів, що забезпечують збереження всіх природних ресурсів та максимальну чистоту навколишнього середовища.

Фахівці відмічають вступ людства в епоху всесвітньої еколого-економічної кризи, яка почалася в 70-і роки двадцятого століття. Всесвітня еколого-економічна криза має політичний характер, свідчить про порушення рівноваги між суспільством і природою.

Країни із різним рівнем економічного розвитку по різному оцінюють свій стан та впроваджують різного змісту заходи, які сприяють виходу із кризи. Економічно розвинені країни еколого-економічну кризу переборюють прискореним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, нових ресурсозберігаючих технологій, реконструкцією виробництва, формуванням інформаційного суспільства. Країни з перехідною економікою, до яких належить Україна, перебувають на ресурсно-марнотратній стадії розвитку. Виробництво грунтується на екстенсивній експлуатації, добуванні та використанні природних багатств.

В цих умовах економічно розвинуті країни проявляють особливий інтерес до природних ресурсів економічно слабких країн, намагаються обміняти за якісні природні ресурси "брудні" технології, використати їх території для розташування шкідливих виробництв, зберігання токсичних відходів тощо.

Ознаки екологічної кризи на території регіонів України можна бачити на прикладі зникнення окремих гідробіонів, отруєння фунту та погіршення стану здоров'я людей, зменшення чисельності населення. Забруднення повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод, особливо в зонах впливу промислово-міських, гірничих та аграрних районів, свідчить про надмірне техногенне навантаження на навколишнє середовище.

Триває погіршення стану найбільш захищених водних об'єктів — підземних водоносних горизонтів, які є останнім екологічно безпечним резервом водозабезпечення населення і галузей економіки.

До господарського обороту в Україні залучено майже всі землі, які так чи інакше можна використати в сільськогосподарському виробництві. Для забезпечення промислового виробництва щорічно використовується майже дві третини поверхневого стоку річок та третина підземних вод. За рівнем зарегульованості річкового стоку, використання водних ресурсів для потреб населення, промисловості та сільського господарства Україна посідає перші місця серед європейських країн. Надмірно, екологічно незбалансовано використовуються й інші природні ресурси, зокрема лісові.

Забруднення навколишнього середовища сягнуло межі, за якою частково змінилася поведінка людини, виник парниковий ефект, різко збільшився генетичний тягар людства — дедалі більше народжується дітей з генетичними порушеннями. Біосфера насичена електромагнітним забрудненням, різко впала родючість фунтів. У результаті цих та інших причин, збільшилась смертність і змінились її причини. Якщо 100 років тому головними були інфекційні та паразитарні захворювання, то тепер — переважно серцево-судинні хвороби та онкоутворення. Основними причинами створення кризової екологічної ситуації в Україні є нераціональна природоресурсно- і енергоємна структура її економіки, надмірне використання природних ресурсів, велике забруднення і деградація навколишнього середовища. Усе це призвело до надзвичайної токсикації навколишнього середовища на території усіх регіонів, негативного впливу на стан здоров'я людей.

До причин, що вплинули на формування економічної кризи, належать:

• надмірне розорювання земель за спрощеної технології ведення землеробства і застосування ненадійних систем захисту ґрунтів, що призвело до втрати родючості грунтів, їх деградації, а "хімізація" та внесення без належних обґрунтувань великих доз мінеральних добрив спричинили багато екологічних проблем;

• надмірна концентрація екологічно шкідливих виробництв;

• нещадне використання мінеральних ресурсів, нафтових родовищ Прикарпаття, дашавського і шебелинського газу, вугільних родовищ Донецького і Львівсько-Волинського басейнів, залізорудних родовищ Криворізького, Кременчуцького та Керченського басейнів, марганцевих, уранових родовищ тощо;

• забруднення поверхневих і підземних вод промисловими, сільськогосподарськими, побутовими стічними водами та забрудненим поверхневим стоком зумовило різке скорочення і так незначних в Україні запасів чистої води, а в багатьох випадках — і повного виведення з водокористування природних водойм і водотоків;

• недостатньо економічно обґрунтоване і екологічно доцільне зарегулювання стоку на водних екосистемах України призвело до порушення природно-екологічної рівноваги, загострило проблеми шкідливої дії вод на навколоводні екосистеми;

• великомасштабне осушення земель і спрямлення русел річок, без врахування науково обґрунтованих меж такого втручання, загалом негативно позначилося на природних ландшафтах Полісся та інших регіонів;

тривалий і активний розвиток лісозаготівельних робіт, що за темпами переважає лісовідновленню зумовило загальне омолодження лісів і трансформацію природних лісових екосистем, особливо в головних лісових регіонах України (Карпати, Полісся). Мають бути вжиті багатогранні заходи, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, відродження родючості ґрунтів, очищення річок і їх вод, очищення повітря. Від цього залежатиме рівень життя та стан здоров'я людей.

Забезпечення сталого економічного розвитку України та окремих регіонів може бути реалізовано за умови дотримання принципів, проголошених на міжнародній Ріо-де-Жанейрській конференції:

• піклування про людей має займати центральне місце в забезпеченні сталого розвитку, люди мають право на здорове й плідне життя в гармонійному поєднанні з природою;

• розвиток має задовольнити потреби нинішнього і майбутнього поколінь, галузей економіки, забезпечить збереження навколишнього середовища;