Оцінювання розподілу емпіричних даних

Психодіагностика

  – ключ складений неправильно, тобто при підрахунку з'єднані негативно пов'язані ознаки, які взаємно нейтралізують бали. Використання валідних і надійних методик унеможливлює виникнення такої проблеми;

  – досліджувані застосовують, розгадавши спрямованість тесту (опитувальника), спеціальну тактику "медіанного бала": штучно балансують відповіді "за" і "проти" щодо одного з полюсів психологічної ознаки, яка вимірюється;

• 2) за підбору пунктів, що тісно позитивно корелюють між собою (тобто випробування не є статистично незалежними), в розподілі балів виникає негативний ексцес, що набуває форми плато (мал. 2.6, б);

• 3) негативний ексцес досягає максимальних величин зі збільшенням увігнутості вершини розподілу аж до утворення двох вершин - двох мод (з прогином між ними, мал. 2.6, в). Така бімодальна конфігурація розподілу балів указує на те, що вибірка досліджуваних розділилася на дві категорії, підгрупи (з плавним переходом між ними): одні справилися з більшістю завдань (погодилися з більшістю питань), інші - не справилися (не погодилися). Розподіл свідчить, що в основі завдань (пунктів) є одна спільна для всіх ознака, яка відповідає певній властивості досліджуваних: якщо у досліджуваних наявна ця властивість (здатність, знання, уміння), то вони справляються з більшістю пунктів, завдань, а за відсутності її - не справляються.

Первинні статистики чутливі до наявності варіант, що випадають. Великі величини ексцесу і асиметрії часто е індикатором помилок при підрахунках вручну або при введенні даних через клавіатуру для комп'ютерного оброблення. Грубі помилки при введенні даних можна знайти, порівнявши величини сигм в аналогічних параметрах. Сигма може вказувати на помилки.

При цьому дотримуються правила, за яким всі дії слід виконувати двічі (особливо відповідальні - тричі), бажано різними способами, з варіацією послідовності звернення до числового масиву.

Великі показники ексцесу і асиметрії можуть бути спричинені недостатньою надійністю і валідністю методик.

У окремій вибірці не можна повністю охарактеризувати ціле (генеральну сукупність, популяцію), завжди є ймовірність недостатньо точної, навіть помилкової оцінки генеральної сукупності на основі вибіркових даних. Помилки, узагальнення, екстраполяції, пов'язані з перенесенням результатів, отриманих при вивченні вибірки, на всю генеральну сукупність, їх називають помилками репрезентативності.

Репрезентативність - ступінь відповідності вибіркових показників генеральним параметрам.

Статистичні помилки репрезентативності показують, в яких межах можуть відхилятися від параметрів генеральної сукупності (від математичного очікування або істинних значень) часткові результати, отримані на основі конкретних вибірок. Величина помилки тим більша, чим більше варіювання ознаки і чим менша вибірка. Це відображають формули для обчислення статистичних помилок, що характеризують варіювання вибіркових показників навколо їх генеральних параметрів. Тому до первинних статистик обов'язково зараховують статистичну помилку середнього арифметичного. її обчислюють за формулою:

Основні методи параметричної і непараметричної статистики дають змогу обґрунтувати результати емпіричного психологічного дослідження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання розподілу емпіричних даних“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних
  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література