Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести

Психодіагностика

За одним підходом прийняття рішення про зміну порядку подання тестових завдань здійснюється на кожному етапі тестування (постійне пристосовування), за іншим - після аналізу результатів відповідей досліджуваного на спеціальний блок завдань (блокове пристосовування). Теоретичною основою першого підходу є наявність несиметричних статистичних зв'язків між відповідями досліджуваного на завдання тестів, які виявляються за наслідками обстеження представницьких вибірок. Зокрема, стійкі статистичні зв'язки (позитивні кореляції) між двома пунктами тесту дають змогу не включати один із них за збереження діагностичної цінності тесту. Наприклад, якщо досліджуваний відповів "Так" на і-й пункт тесту, то він обов'язково відповість "Так" і на у-й пункт, який, з огляду на це, можна пропустити.

Адаптивний тест із блоковою організацією, як правило, будується з використанням кластерного аналізу репрезентативної вибірки досліджуваних у просторі первинних ознак. Після кластеризації з'ясовують, чим відрізняються один від одного кластери та що є спільного в об'єктів, включених до певного кластера. Отримані у результаті такого аналізу відповіді дають змогу сформувати мінімальний блок початкових завдань тесту, чітко визначити належність досліджуваного до певного кластера і мінімізувати кількість завдань для подальшого тестування, оскільки всередині кожного кластера істотно знижується варіативність реакцій досліджуваних.

Адаптивність комп'ютерного психодіагностичного тесту полягає й у тому, що залежно від поточного результату тестування до послідовності стимулів можуть входити спеціальні повідомлення, що коригують психологічний вплив на досліджуваного (наприклад, "покарання" досліджуваного, який фальсифікує відповіді, поверненням до початкового завдання тесту).

У психодіагностиці використовують і комп'ютерне ігрове тестування - дослідження з використанням комп'ютерних ігор. Один його напрям передбачає використання готових комерційних комп'ютерних ігор для психодіагностики досліджуваного, другий - зорієнтований на розроблення спеціалізованих ігрових тестових програм.

Для використання комерційних комп'ютерних ігор у психодіагностиці було розроблено спеціальні методики стандартизованого аналітичного спостереження за досліджуваним. Навіть елементарне пошукове (стихійне) спостереження за тим, як людина (особливо дитина) грає в ігри, дає дуже багато інформації про її психічний стан. Існують такі ключові ідеї використання комп'ютерних ігор у психодіагностичному спостереженні за дитиною:

• а) ставлення до репертуару. Переважання у репертуарі агресивних ігор (сцен в одній багатоплановій грі) свідчить, що дитина прагне подолати страх перед певними явищами або людьми;

• б) ставлення до рекордів. Зосередження на досягненні якнайкращого результату в одній грі, в якій партія швидко закінчується і вдається подивитися на зміни в "таблиці рекордів", є наслідком підвищеної мотивації досягнення або мотивації змагання;

• в) ставлення до проблем. Якщо дитина починає активний пошук шляхом проб і помилок, вона діє у активно-імпульсивному когнітивному стилі. Якщо до гри прагне ретельно перечитати інструкцію, повернутися до колишніх сцен і вивчити досвід колишніх власних дій, вона діє у стилі активної рефлексії. У разі втрати інтересу до гри - дитина притримується пасивного когнітивного стилю, який свідчить про дефіцит впевненості у своїх пізнавальних здібностях.

Для автоматизованого тестування за допомогою ігор необхідно розробляти спеціалізовані ігрові тестові програми. Зазвичай розважальні ігрові програми не характеризують гравців і не створюють доступних для аналізу і розшифрування протоколів ігрових дій. "Таблиці рекордів", що існують у багатьох ігрових програмах, не можуть бути такими протоколами, оскільки гравці з низькими показниками в цю таблицю не потрапляють.

Тестові ігрові програми потрібно вибудовувати на одній і тій самій ігровій дії, що повторюється кілька разів за ідентичних умов. Така стратегія побудови ігрових тестів підпорядковується вимогам психометрії: щоб зменшити вплив помилки вимірювання, в тесті повторюють певне завдання у стандартних умовах. Одноманітне повторення дій може спричинити втрату ігрової мотивації, тому створення ігрових тестів вимагає продуманої психологічної ідеї, яка становила б основу тесту, залучення програмістів високої кваліфікації. Потенціал ігрової психодіагностики до кінця не вивчеио9 але її перспективи (особливо в дитячій психології) є невичерпними.

Психодіагностичні мультимедійні системи передбачають використання у психодіагностиці нових можливостей комп'ютерних технологій - мультимедіа і систем віртуальної реальності. Вони дають змогу працювати з динамічною графікою, рухливими, статичними відео зображеннями, високоякісними мовою і звуком. Ці можливості поповнюють психодіагностичний інструментарій шляхом створення різних психодіагностичних методик, заснованих на динамічній або полімодальній стимуляції досліджуваних. Системи віртуальної реальності породжують ефекти "занурення" людини у змодельований комп'ютером світ. Ці ефекти сприяють створенню ще одного класу психодіагностичних методик, в яких утілені максимально наближені до реальної діяльності досліджуваного моделі.

Дослідження московських психологів (поч. 90-х років XX ст.) показало, що з ентузіазмом комп'ютерне тестування сприймають керівники вищого рівня, психодіагности-розробники, а також особи, які мають навички роботи за комп'ютером і мотивовані на самопізнання. Негативне ставлення виявляли керівники середньої ланки, які безпосередньо працюють з підлеглими і знають їх тривалий час, психодіагности-користувачі (їм іноді притаманна некритична довіра, що виникає внаслідок слабкої теоретичної і практичної підготовки у сфері психодіагностики) і осіб, що вбачають залежність професійного зростання, кар'єри від результатів тестування.

Перевагами сучасних комп'ютеризованих методик психодіагностики порівняно з традиційними є:

• а) незмінність реалізованої програми, постійність умов тестування, точність та однозначність реєстрації;

• б) можливість відновити і простежити послідовність дій досліджуваного;

• в) єдині банки психодіагностичних даних, емпірично обґрунтовані тестові норми для різних груп обстежуваних;

• г) автоматизоване конструювання тестів, відсутність рутинної, трудомісткої роботи при їх конструюванні;

ґ) можливості розширення практики групового тестування і тиражування методик; застосування математично-статистичного апарату аналізу даних, спрощення розроблення нових процедур аналізу;

• д) конфіденційність результатів тестування; зберігання діагностичних даних на магнітних носіях, зниження собівартості обстеження;

• е) застосування експрес-методик, які дають змогу швидко отримати результати (наприклад, у професійній психодіагностиці);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психодіагностика» автора Галян І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні засади психодіагностики

  • Розвиток психодіагностики у XIX--XX ст.

  • Предмет і завдання психодіагностики

  • Психологічне оцінювання у психодіагностиці

  • Завдання загальної психодіагностики

  • Характеристика психодіагностичного методу

  • Тест як основний психодіагностичний інструмент

  • Тести особистості

  • Суб'єктивні методики

  • Проективні методики

  • Тести, орієнтовані на статистичну норму

  • Комп'ютеризовані і комп'ютерні психодіагностичні тести
  • Вимоги до тестів як методів психодіагностичного дослідження та їх користувачів

  • Психометричні основи психодіагностики

  • Психодіагностичний процес

  • Перероблення та інтерпретація інформації

  • Загальна і диференційна психометрія

  • Міри у процесі шкалювання. Характеристика шкал

  • Процентильна шкала

  • Психометрія у структурі й психодіагностичних методів

  • Адаптація діагностичних методів

  • Надійність тестів, її обчислення

  • Визначення коефіцієнта надійності

  • Валідність тестів, особливості її визначення і перевірки

  • Критеріальна валідність

  • Конструктна валідність

  • Стандартизація і норми тестових показників

  • Застосування математично-статистичних методів аналізу у психологічних вимірюваннях

  • Оцінювання розподілу емпіричних даних

  • Застосування непараметричної і параметричної статистик при обробленні емпіричних даних

  • Оцінювання достовірності значень за t - критерієм Стьюдента

  • Статистична значущість і статистичний критерій

  • Психодіагностика інтелекту

  • Основні підходи до вивчення інтелекту

  • Генетичний підхід

  • Процесуально - діяльнісний підхід

  • Моделі структури інтелекту

  • Модель Л.-Л. Терстоуна

  • Модель Р.-Б. Кеттела

  • Інші ієрархічні моделі інтелекту

  • Характеристика тестів діагностування інтелекту

  • Тести для діагностування соціального інтелекту

  • Тести для діагностування емоційного інтелекту

  • Методи діагностування особистості

  • Особистісні риси як психодіагностична категорія

  • Психодіагностика особистості у контексті теорій рис особистості

  • Внесок Г.-Ю. Айзенка у розвиток психодіагностики особистості

  • Тест ММРІ як діагностичний інструмент вивчення особистості

  • Оцінні шкали (І, Г, К)

  • Основні типи профілів

  • Модель "Великої п'ятірки"

  • Діагностування внутрішнього світу особистості

  • Сутність проекції у психології та психодіагностиці

  • Проективні методики діагностування особистості

  • Проективні методики дослідження особистості

  • Діагностування самосвідомості особистості

  • Методики діагностування самосвідомості

  • Контрольні списки

  • Ідеографічні техніки

  • Діагностування спонукальної сфери особистості

  • Мотивація, мотиваційні змінні, їх діагностування

  • Психологічні особливості діагностування ціннісної сфери особистості

  • Методи діагностування системи цінностей особистості

  • Нетестові методи у психодіагностиці

  • Послідовність здійснення наукового спостереження

  • Опитувальні методи у психодіагностиці

  • Послідовність проведення інтерв'ю

  • Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу

  • Композиція анкети

  • Експертне оцінювання у психологічному дослідженні

  • Послідовність експертного оцінювання

  • Контент-аналіз як експертно-діагностична процедура психологічного дослідження

  • Послідовність контент-аналізу

  • Соціально-психологічні особливості діагностування людей різного віку

  • Особливості психодіагностування дітей дошкільного віку

  • Діагностування готовності дітей до школи

  • Особливості психодіагностування дітей молодшого шкільного віку (на етапі зрілого дитинства)

  • Особливості психодіагностування підлітків та юнаків

  • Психодіагностування у дорослому (зрілому) віці.

  • Особливості застосування психодіагностичних методів стосовно дорослих людей

  • Короткий термінологічний словник

  • Література