Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

4) виконання дії у формі зовнішнього мовлення (спілкування дитини й дорослого). Дії проходять подальше удосконалення, але не автоматизовані.

4) виконання дії у формі проговорювання про себе;

5) формування дії у внутрішньому плані, вона виконується в розумовій формі, набуває автоматизму.

Навчання завжди має оцінний характер, тому важливе місце в навчальній діяльності учня займає контроль, що поступово переходить у самоконтроль, та оцінка й самооцінка. Слід зазначити, що на початку контроль має бути поопераційним. Контроль навчальної діяльності також повинен бути систематичним, хоча на деяких етапах він виступає й епізодичним. важливою умовою є різноманітність способів контролю, що може сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів. До форм контролю відносяться попередній, поточний, підсумковий, інспекторський. Контроль навчальної діяльності безпосередньо пов’язаний з оцінкою її успішності. Контроль та оцінка успішності мають такі функції, як: орієнтувальна, інформаційна та стимулююча.

Оцінка є важливим інструментом управління навчальною діяльністю учня. Серед видів педагогічної оцінки можна виділити такі:

• Матеріальні — різні способи матеріального стимулювання, наприклад, стипендії. Неоднозначно можна ставитися до використання таких оцінок із боку батьків.

• Моральні — заохочення з погляду відповідності нормам моралі.

• Результативні — оцінка кінцевого результату діяльності учня.

• Процесуальні — оцінка процесу діяльності, а не її результату, наприклад, старанність, активність, пильність.

• Кількісні — оцінка, що виявляє співвідношення обсягу виконаної роботи та завдання, наприклад, кількість вправ, задач, тестових завдань.

• Якісні — такі, що виступають як оцінка якості виконання завдання.

Підсумковою є оцінка в балах.

Виділяють також два типи оцінок: змістовні та парціальні. Змістовна оцінка є результатом зіставлення процесу перебігу та результату діяльності з еталоном, встановлюється рівень якості. така оцінка дає можливість керувати навчальною діяльністю учня, визначати завдання для подальшого розвитку. Для продуктивного використання змістовної оцінки еталон має бути зрозумілим для школяра, уявлення вчителя та учня про еталон повинні збігатися, інакше учень не буде сприймати оцінку як об’єктивну, а для успішності навчання необхідна довіра з боку учня до оцінки вчителя.

Парціальні оцінки — це окремі оцінні судження, звернення до учня в ході навчальної діяльності. Такі оцінки виконують, перш за все, управлінську функцію, а також виступають як загальна думка, створюють уявлення про успішність взагалі. Парціальною оцінкою можуть виступати зауваження, заперечення, непогодження. На жаль, до них відносять і нотації, погрози, сарказм, відсутність оцінки взагалі. Позитивною парціальною оцінкою є схвалення, згода, підтримка, похвала тощо.

Характеризуючи ці типи оцінок, слід зауважити, що вони можуть бути індивідуальними (коли учень оцінюється порівняно із власними досягненнями в минулому) та груповими (учень порівнюється з рівнем досягнень класу, що не завжди бажано, але може бути використано, оскільки учнівські класи відрізняються за загальним рівнем успішності).

Важливою проблемою педагогічної психології є проблема саме успішності навчальної діяльності. Безумовно, існує дуже багато чинників, що впливають на успішність (готовність дитини до навчання, кваліфікація педагогічних працівників, організація навчальної діяльності, методи навчання, індивідуальні особливості тощо).

Зупинімося лише на деяких проблемах. По-перше, це здібність учня до навчання. Показниками здібності до навчання є: рухливість, швидкість засвоєння знань та формування вмінь і навичок, легкість засвоєння, переживання задоволення (відсутність утоми, напруження, тривоги), гнучкість у переключенні на нові способи й прийоми роботи, тривалість збереження засвоєного матеріалу. А. К. Марковою запропоновані й такі показники:

• активність орієнтування в нових умовах;

• ініціатива у виборі необов’язкових рішень; самостійне звернення до більш складних завдань можуть бути співвіднесені з поняттям інтелектуальної ініціативи як одиниці творчої активності;

• наполегливість у досягненні мети;