Розділ «Частина VII. Прикладні аспекти психології»

Зупинімося на такому визначенні навчальної діяльності: «...навчальна діяльність — це діяльність суб’єкта з оволодіння узагальненими способами навчальних дій і саморозвитку в процесі розв’язання навчальних задач на основі зовнішнього контролю й оцінки, що переходять у самоконтроль і самооцінку» (І. О. Зимня).

Щоб бути успішною, навчальна діяльність повинна відповідати цілому ряду вимог. так, вона повинна бути полімотивною. Мотиви навчальної діяльності повинні бути різнобічними, але спрямованими саме на неї. Навчальна діяльність буде продуктивною, якщо відповідатиме пізнавальним потребам учня, що, безсумнівно, пов’язані також із мотивацією. Крім цього навчальна діяльність повинна характеризуватися сучасністю й різноманітністю. Це пов’язано з використанням сучасних технологій, новітніх форм організації. Такі особливості навчальної діяльності, як узагальненість, суб’єктивність, активність, цілеспрямованість і усвідомленість, є умовою її ефективності.

Навчальна діяльність має свою своєрідну структуру, у якій можна виділити: мету, мотиви, навчальні задачі, контроль і самоконтроль, оцінку й самооцінку. До структури також можна включити власне систему знань, що засвоюється.

Розглянемо структуру навчальної діяльності детальніше.

Мета (ціль) навчальної діяльності як образ бажаного результату не завжди може бути самостійно визначена самим учнем. Велике значення має постановка мети вчителем. Цілі можна визначити як близькі, так і далекі, безпосередні та опосередковані, загальні й часткові. Постановка цілі, її усвідомлення мають і вікову характеристику — так, для молодших школярів більш доступні близькі цілі, у той час як старшокласники добре усвідомлюють більш далекі.

Мотив як джерело активності, як спонукання до діяльності відіграє величезну роль у навчальній діяльності. Саме з порушенням мотивації часто пов’язані труднощі в навчальній діяльності та зниження успішності. Навчальна діяльність полімотивна. У мотивах конкретизується потреба навчальної діяльності. Серед мотивів навчальної діяльності можна виділити внутрішні, які закладені в ній самій. Це можуть бути саме пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчання, і мотиви, пов’язані із самим процесом, активністю. Зовнішні мотиви знаходяться поза навчальною діяльністю, але спонукають до неї: це широкі соціальні мотиви (почуття обов’язку, обов’язкова середня освіта, соціальні запити й оцінки). Вузькі соціальні мотиви пов’язані з бажанням зайняти певне місце в соціальній групі, здобути авторитет гарного учня тощо. Сюди можна віднести мотиви спілкування, співпраці. Окреме місце займають особистісні мотиви, до яких належать і мотиви майбутнього, мотив благополуччя, уникання покарань і т. ін. Оскільки мотиви навчальної діяльності характеризуються динамічністю (сила, стійкість, модальність), самостійністю виникнення, усвідомленістю, широтою та місцем у структурі мотивів, наголосимо, що бажано, щоб провідними, стійкими, усвідомленими, такими, що проявляються в різних аспектах процесу навчальної діяльності, слугували саме внутрішні, пізнавальні мотиви.

Навчальні завдання становлять ціль, задану в певних навчальних ситуаціях. Це певне навчальне завдання, формулювання якого дуже важливе для їх розв’язання. Розв’язання навчальної задачі обов’язково передбачає для учня відкриття чогось нового. Можна виділити три основних етапи розв’язання навчальної задачі:

I. Орієнтувальний (підготовчий). На цьому етапі відбувається аналіз умови, висунення гіпотези, планування дій.

II. виконавчий — безпосереднє виконання необхідних дій.

III. Перевірка.

Психологія розв’язання задач стала предметом дослідження таких видатних вітчизняних психологів, як Г. О. Балл, Г. С. Костюк, Є. І. Машбиць та ін. Навчальна задача складається з предметної галузі (це клас фіксованих позначених об’єктів, про які йдеться в задачі, відношення, які пов’язують ці об’єкти), вимоги задачі (ціль, що саме необхідно встановити) і, нарешті, оператора задачі (це сукупність дій або операцій, які необхідно виконати для розв’язання задачі). Особливістю навчальної задачі є те, що вона спрямована на зміни, які відбуваються в тому, хто її вирішує, вона спрямована на розвиток учня. При цьому навчальна задача характеризується неоднозначністю, оскільки вона набуває різного сенсу для вчителя та учня. Учитель знає, як вирішується задача, його мета — створити умови для можливості її розв’язання кожним учнем. Часто для цього до визначення задачі необхідні додаткова мотивація, допомога тощо.

Важливим компонентом навчальної діяльності є навчальні дії. Саме у формі навчальних дій відбувається навчальна діяльність. До їх складу входить система операцій, за допомогою яких виконується дія. Крім того дії мають орієнтувальну, виконавчу й корекційну основи. До основних форм дій відносяться матеріалізована форма, перцептивна, зовніш-ньомовленнєва та розумова. Засвоєння загальних навчальних дій є важливою умовою успішності учбової діяльності учня. Показниками засвоєння дії можуть бути розгорнутість та згорнутість виконання дії, легкість виконання, автомати-зованість, швидкість, самостійність виконання, міцність, усвідомленість, розумність, ретельність.

Важливе місце в навчальній діяльності посідає засвоєння учнем способу навчальної діяльності як форми отримання знань. За В. В. Давидовим, можна виділити такі способи навчальної діяльності: репродуктивні, проблем-но-креативні та дослідницько-пошукові.

Розгорнута характеристика способу навчальної діяльності наведена в концепції П. Я. Гальперіна про поетапне формування розумових дій, згідно з якою спосіб містить:

1) мотивацію;

2) встановлення структури орієнтувальної основи дій (ООД). Це етап складання схеми ООД, уточнення, перевірка рівня усвідомлення, механізм вибору й регуляції виконавських і контрольних операцій. П. Я. Гальперін виділяє три типи ООД:

• конкретний орієнтир (неможливість переносу);

• узагальнений готовий (можливість переносу);

• узагальнений, винайдений учнем (можливість переносу та ефективність запам’ятовування);

3) виконання дій у матеріальній або матеріалізованій формі на основі образів і схем. Для узагальнення дії в навчальну програму включаються задачі, що відображають типові випадки її застосування;