У віці 6—7 років у дітей вже виявляється значна стійкість «гальмівного контролю» своєї поведінки, тоді як дитині 3—4 років такий контроль ще недоступний.
Зі вступом до школи починається новий етап у формуванні характеру дитини — шкільне навчання висуває нові вимоги. Молодший школяр уперше стикається з рядом суворих правил і шкільних обов’язків, що визначають усю його поведінку в школі, удома, в громадських місцях. Прагнення до успішності в навчанні і дотриманні дисципліни розвиває в школяреві організованість, систематичність, цілеспрямованість, наполегливість, акуратність, дисциплінованість, працьовитість.
Важливу роль у формуванні характеру відіграє шкільний колектив. У школі дитина вступає в нові для неї відносини з учителями, стосунки співдружності і взаємодопомоги з товаришами, і під впливом цього підвищується її свідоме ставлення до дійсності, розвивається свідомість обов’язку і відповідальності перед колективом, почуття товариства, колективізм. На основі оцінки вчителя школяр привчається зіставляти свою поведінку з поведінкою товаришів, давати самому собі правильну оцінку.
Особливого розвитку риси характеру отримують у підлітків. Підліток значно більшою мірою, ніж молодший школяр, стає учасником життя дорослих, до нього пред’являються вищі вимоги, безпосередня опіка над ним послабляється. Він сам прагне брати активну участь у житті оточення, працювати на загальну користь. Важливу роль у розвитку його характеру відіграє свідоме ставлення до дійсності, до навчання як основного його обов’язку, до самого себе, а також той факт, що підліток у своїй навчальній і громадській діяльності вже великою мірою починає керуватися мотивами громадського порядку — почуттям обов’язку і відповідальності перед колективом.
Навчальна діяльність, громадська робота висувають певні вимоги до волі людини, тому в підлітковому віці відбувається помітний розвиток вольових рис характеру (активності, самостійності, ініціативи).
У ранній юності перед учнями постають питання про життєві цілі й подальші перспективи. Це пов’язано з формуванням переконань, з виробленням світогляду, із зростанням моральної свідомості і моральних почуттів. Мотиви громадського порядку (почуття обов’язку, честі, відповідальності) в цьому віці відіграють значну роль.
Характерне для цього віку зростання самосвідомості особи відкриває широкі можливості для самовиховання, для свідомого розвитку в собі цінних якостей особистості.
Питання для самонтролю
1. Розкрийте сутність поняття «характер».
2. Що ви знаєте про класифікацію рис характеру?
3. Охарактеризуйте чинні теоретичні і емпіричні підходи до дослідження характеру.
4. Розкажіть про концепції акцентуації характеру, запропоновані К. Леонгардом і А. Є. Личко.
5. Розкрийте поняття «соціальний характер».
6. Розкажіть про концепції характеру, запропоновані Е. Фроммом, Б. С. Братусем.
7. У чому полягає психологічний механізм формування характеру?
8. Які особливості формування характеру в дитячому віці ви знаєте?
9. Які особливості формування характеру в дошкільному і шкільному віці ви знаєте?
10. Які особливості формування характеру в підлітковому і юнацькому віці ви знаєте?
11. Що таке «самовиховання» характеру?
Література
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія. Підручник» автора Прокопенко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина VI. Індивідуально-психологічні особливості людини“ на сторінці 24. Приємного читання.