Розділ «Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності»

• зниженні оцінки дійсності — різке погіршення розуміння причин і наслідків;

• спотворення почуття часу аж до відчуття зупинки часу;

• втрата контролю над собою, що супроводжується почуттям безсилля і безпорадності, або помилкове відчуття надсили (наприклад, стан «зомбі»);

• виникнення раптових і сильних емоційних проявів від екстазу до глибокої депресії;

• спотворення уявлень про своє тіло;

• виникнення розколу між тілом і розумом, між «я» і світом, іншими людьми;

• порушення сприйняття, аж до ілюзій, галюцинацій, синестезій (бачення звуків, відчуття смаку, зорових образів);

• зміна сенсу відомих речей аж до надання їм надцін-них ідей;

• розвиток амнезії з повною втратою пам’яті.

Основна функція ОСС — адаптація до неспецифічних,

позамежних ситуацій і подразників шляхом включення регресивних механізмів аж до атавістичних (ступор і шоковий транс при раптовому переляку — приклад реагування у тваринному світі). До ОСС, найбільш описаних в психології, необхідно віднести стан трансу, гіпнотичний стан, сон, медитативні стани, стан ідеального виконання, наркотичні стани та ін. Ці стани можуть бути збуджені рядом методів, що лежать в основі самої діяльності, так і за допомогою спеціальних технік саморегуляції.

20.5. Діагностика і регуляція психічних станів 

20.5.1. Методи діагностики психічних станів

Для цілей діагностики психічних станів використовують фізіологічні, психологічні, поведінкові та інші показники, вибір яких визначається як характеристиками пов’язаними з реалізацію конкретного виду діяльності функціональних підсистем, так і можливостями оперативної й об’єктивної реєстрації. Аналіз міжсистемних взаємин у структурі психічних станів, що відбивають реакцію цілісного організму на комбінований вплив факторів діяльності, дозволяє вичлену-вати найбільш вагомі фактори, що визначають рівень працездатності суб’єкту діяльності, і прогнозувати її динаміку в процесі діяльності.

Кінцевою метою діагностики психічних станів особистості є їхня нормалізація, що досягається корекцією режимів праці, тренувань, навчання та відпочинку, застосуванням методик психологічної корекції, саморегуляції станів, використанням зовнішніх подразників (функціональна музика, вплив кольорів, точковий масаж та ін.). Для дослідження психічних станів необхідно застосовувати широкий набір методик, що використовують зовнішньо емоційні прояви суб’єктів діяльності; показники фізіологічних реакцій; біохімічні дані; неврологічні показники; психологічні та психофізіологічні показники; поведінкові та діяльнісні показники — з метою подальшого об’єднання отриманих показників у загальну інтегральну оцінку.

Фізіологічні методи діагностики психічних станів. До фізіологічних методів контролю психічних станів варто віднести насамперед вимірювання електроенцефалограми (ЕЕГ), показників серцево-судинної системи (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, а також варіабельності серцевого ритму, що реєструються за допомогою методу електрокардіографії (ЕКГ)), дихальної системи (спірометрія), колірної чутливості, рухової активності (актог-рами), шкірно-гальванічної активності, високочастотної фотометрії, термометрії й ін. Дані методи можуть використовуватися для діагностики рівнів активації людини та виявлення типу психічних станів із метою прогнозу професійної, спортивної або навчальної діяльності.

Методика оцінки психічних станів за даними методу ЕКГ, що використовує інтегральний показник активності регуляторних систем (який розраховується по тривалості кардиоінтервалів), дозволяє виділяти такі стани: стан норми, помірну функціональну напругу, виражену функціональну напругу, різку функціональну напругу, астенизацію регуляторних систем (Р. М. Баєвський, 1995).

Дослідження методом ЕЕГ студентів у стані спокою та в умовах екзаменаційного стресу дозволило виявити підгрупи випробуваних, що характеризуються різними рівнями психоемоційної напруги та стресу і різними швидкостями переробки зорової інформації (Є. А. Умрюхін, Т. Д. Джебраї-лова, І. І. Коробейнікова, 2003).

До числа безконтактних методів оцінки психічних станів відноситься високочастотна фотометрія — вимір характеристик світіння пальця чи руки оператора в полі високочастотного розряду. Виявлено тісну кореляцію характеристик світіння з температурою тіла та величиною шкірно-гальванічного рефлексу, що є широко відомими контактними методами контролю психічних станів (Г. Г. Маньшин, Є. Ю. Барзилович, в. Ф. воскобоєв, 1983), а також зафіксовані значимі розходження в рівні світіння шкіри пальців у працівників, що відрізняються рівнем успішності діяльності, та в тих самих працівників при наявності в них різних психічних станів.

Перспективним методом діагностики психічних станів людини є дослідження її мовних характеристик — інто-нограми. так, у дослідженнях Е. Ф. Бажина зі співавторами (1972) показано, що інформативними характеристиками для розрізнення емоційних станів є: середня частота основного тону, діапазон зміни основного тону та ступінь мінливості мелодії основного тону. використання даних мовних характеристик дозволяє виділити такі емоційні стани випробуваних: депресію, тривогу, манію, апатію.