Характерним є також ефект «акумуляції», при якому повторення монотонної роботи в схожих умовах викликає психічне пересичення значно раніше. Феномен пересичення пояснюється тим, що напруги в мотиваційній системі виконуваної дії (в результаті його безперервного повторення) стають нижче, ніж в інших «системах напруги». відповідно ці системи починають визначати поведінку людини, і суб’єкт відмовляється виконувати монотонну роботу, переключається на іншу. У результаті нудьга, сонливість, зниження активації, властиві монотонії, переходять в напругу, нервозність, примхливість, занепокоєння, почуття «тупцювання на місці». У цьому випадку суб’єктивна відраза до монотонії робочого навантаження виступає як вторинна фрустрація — конфлікт.
Засобами профілактики психічного пересичення можуть бути підвищення значущості внутрішніх мотивів, підвищення емоційності тренувань або навчальної діяльності, позитивна стимуляція спортсмена в жорсткій установці на тренування, створення «вікон» для індивідуальних варіацій. Регуляція стану психічного пересичення профілактичним шляхом найбільш ефективна методами психотерапії (особливо каузальною). В оперативних ситуаціях ефективне застосування психічної саморегуляції.
Тривога — реакція на небезпеку, яка загрожуює людині, реальну або уявну, емоційний стан дифузного страху, що характеризує невизначеним відчуттям загрози, на відміну від страху, який виникає у відповідь на конкретну небезпеку. Тривога може виникнути не лише у відповідь на очікування результату значущої для суб’єкта діяльності, можливого результату конфлікту з керівником, колегою або тренером, але й через соматичні порушення, нестачу вітаміну В, токсикозу та ін. Оптимальний рівень тривоги підвищує результати напруженої професійної діяльності згідно із законом Йеркса—Додсона.
Основними ознаками підвищеної тривоги є: холодні, вологі руки, постійна потреба мочитися, надмірне потовиділення, негативні самонавіювання, приголомшений погляд, підвищена м’язова напруга, неуважність, нав’язливі дії, погане самопочуття, нудота, головний біль, сухість у роті, порушення сну.
Депресія (від латин. depressio — пригнічення) — під впливом професійних невдач і різних неприємних подій можливе виникнення функціональної депресії у рамках нормального психічного функціонування. Вона характеризується негативними емоціями, падінням мотивації, зміною уявлень, пасивністю поведінки, байдужістю до результатів праці, навчання або змагань.
Виникає необґрунтоване відчуття провини і безпорадності. Різко знижується самооцінка. Професіонал швидко втомлюється, не проявляє ініціативи ні в підготовці, ні в реалізації завдань. Результати діяльності різко знижуються. виникають реакції уникнення. товариська і оптимістична від природи людина змінюється на очах.
Гіперпрозекція (від латин. prosector — розсікач) — хворобливе посилення уваги на зрушеннях, що відбуваються в процесі професійної діяльності, в організмі.
Найбільш вираженим цей стан спостерігався у льотчиків армійської авіації, що брали участь у бойових діях, а також у людей, що займаються видами спорту, пов’язаними або з сильним стомленням (види на витривалість) або із смертельною небезпекою (слалом, альпінізм, парашутний спорт).
Професіонал прислухається до роботи серця, легенів, печінки, стежить за роботою систем виділення і поступово починає відчувати все більшу тривогу за стан здоров’я, не довіряючи лікареві, тренерові, інструкторові, і з часом набуває іпохондричну фіксацію на проблемах здоров’я. Однією з проблем професіоналів, що страждають гіпер-прозекцією, стає бажання добитися результату, не досягаючи великих рівнів стомлення.
Атараксія (від грецьк. αταραχια — незворушність) — стан незворушності і душевного спокою при повній адаптації до навантаження, яке пред’являється. Цей стан зазвичай триває досить довго і влаштовує самого працівника або спортсмена. Небезпека тривалого перебування в цьому стані полягає в появі байдужості й небажанні переходити до жорсткіших видів навантаження, оскільки вони викликають фізичний і психологічний дискомфорт.
Прострація (від латин. prostratio — завзятість) — повне фізичне й нервово-психічне розслаблення після сильної перевтоми або нервового потрясіння, як правило, на етапі реалізації в напруженій професійній діяльності. цей стан виникає рідко і, зазвичай, після навантажень, де спостерігалося або виражене переживання «больового фінішного синдрому», або виникав страх смерті.
При частому виникненні цього стану і низькій мотивації у професіонала виникає небезпека зловживання алкоголем, вживання допінгів, наркотиків.
Психологічна готовність до діяльності — це динамічний цілісний стан особистості, внутрішня настроєність на певну поведінку, мобілізація усіх сил на активні і доцільні дії. У цьому стані відбувається актуалізація, пристосування внутрішнього потенціалу суб’єкта, створення психологічних можливостей для успішних дій у даний момент.
Будучи цілісним утворенням, психологічна готовність до діяльності має такі компоненти:
а) мотиваційні (потреба успішно виконати поставлене завдання, інтерес до діяльності, прагнення добитися успіху й показати себе з кращого боку);
б) пізнавальні (розуміння обов’язків, завдань, оцінку їх значущості, знання засобів досягнення мети, представлення вірогідних змін обстановки);
в) емоційні (почуття відповідальності, впевненість в успіху, натхнення);
г) вольові (управління собою й мобілізація сил, зосередження на завданні, відвернення від дій, що заважають, подолання сумнівів та боязні).
Готовність людини до успішних дій в екстремальних ситуаціях складається з її особистісних особливостей, рівня підготовленості, повноти інформації про те, що сталося, наявності часу й засобів для ліквідації аварійної ситуації, наявності інформації про ефективність виконуваних заходів. Прийоми формування психологічної готовності мають багато спільного з прийомами вольової підготовки.
Оптимальний бойовий стан (ОБС) — стан, що характеризується оптимальним рівнем активації мозку, вегетативної нервової системи і психомоторним контролем. виходячи з цієї структури в ОБС прийнято виділяти три специфічні компоненти:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія. Підручник» автора Прокопенко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності“ на сторінці 26. Приємного читання.