Частина IV. Пізнання

Психологія. Підручник

1. Когнітивні:

• соціальні знання — знання про людей, знання спеціальних правил, розуміння інших людей;

• соціальна пам’ять — пам’ять на імена, обличчя;

• соціальна інтуїція — оцінка почуттів, визначення настрою, розуміння мотивів учинків інших людей, здатність адекватно сприймати спостережувані поведінки в межах соціального контексту;

• соціальне прогнозування — формулювання планів власних дій, відстеження свого розвитку, рефлексія власного розвитку та оцінка невикористаних альтернативних можливостей.

2. Емоційні:

• соціальна виразність — емоційна виразність, емоційна чутливість, емоційний контроль;

• співчуття — здатність зважати на становище інших людей, ставити себе на місце іншого (переборювати комунікативний і моральний егоцентризм);

• здатність до саморегуляції — вміння регулювати власні емоції та власний настрій.

3. Поведінкові:

• соціальне сприйняття — уміння слухати співрозмовника, розуміння гумору;

• соціальна взаємодія — здатність і готовність працювати спільно, здатність до колективної взаємодії та — як до вищого типу цієї взаємодії — колективної творчості;

• соціальна адаптація — уміння пояснювати і переконувати інших, здатність уживатися з іншими людьми, відкритість у стосунках з оточенням.

А. М. Молокостова дає таке визначення соціального інтелекту: це багатокомпонентна здібність розпізнавати неоднозначні сигнали й умови соціального середовища. Автор розглядає функції соціального інтелекту — пізнавально-оцінну, комунікативну і рефлексивно-корекційну. Когнітивний (пізнавальний) компонент становлять окремі розумові здібності до розуміння (розпізнавання), аналізу і синтезу реакцій та сигналів інших людей, а також умов взаємодії. Поведінко-вий компонент пов’язаний з ефективністю зовнішніх дій особистості на основі розуміння та оцінки умов взаємодії. Когнітивний і поведінковий компоненти узгоджуються з виділеними орієнтовною й виконавською фазами (основами) побудови діяльності. Діяльність у сфері міжособистісних стосунків відбиває критерії та параметри оцінки соціальної ситуації, вибору сприятливих умов. Пізнавальні здатності, які становлять соціальний інтелект, пов’язані з особливостями і потребами особистості. Рефлексивно-корекційний компонент опосередкує зворотний зв’язок соціального світу й особистості. Рефлексія є механізмом, який забезпечує розвиток і саморозвиток соціального інтелекту. Аналіз своїх особливостей і ресурсів дозволяє особистості використовувати сильні сторони і компенсувати слабкі. Усвідомлення своїх особливостей, як природних, так і набутих, дозволяє корегувати свою поведінку щодо соціуму.


17.5. Емоційний інтелект


Найменшу історію вивчення має емоційний інтелект (EQ). Перша наукова розробка моделі емоційного інтелекту належить П. Селовею і Дж. Мейеру. За їх визначенням, емоційний інтелект — це здатність когнітивно переробляти інформацію, що міститься в емоціях: визначати сенс емоцій, їхні зв’язки, використовувати емоційну інформацію як основу для мислення й ухвалення рішень.

Автори визначили модель емоційного інтелекту як конструкт, що включає чотири компоненти, які були названі «гілками». Емоційний інтелект є комбінацією чотирьох здібностей:

1. Сприйняття, ідентифікація емоцій (власних та інших людей), вираження емоцій є здатністю визначити емоції за фізичним станом, почуттями і думками; визначити емоції інших людей через твори мистецтв, мову, звуки, зовнішній вигляд і поведінку, точно виражати емоції та потреби, пов’язані із цими почуттями; диференціювати істинні й неправдиві вирази почуттів.

2. Фасилітація мислення — здатність викликати певну емоцію і потім контролювати її, тобто спостерігати, як емоції входять у когнітивну систему і змінюють когніції. Емоції спрямовують увагу на важливу інформацію; допомагають у міркуваннях і в пам’яті на почуття; зміна настрою з оптимістичного на песимістичний дозволяє враховувати різні точки зору; емоційні стани по-різному допомагають у конкретних підходах до вирішення проблем.

3. Розуміння емоцій — здатність розуміти складні емоції та емоційні переходи з однієї стадії на іншу, аналіз емоцій, використання емоційних знань. Розуміння емоцій є здатністю класифікувати емоції та розпізнавати зв’язки між словами і емоціями; інтерпретувати значення емоцій, що стосуються взаємовідносин; розуміти складні (амбівалентні) почуття; усвідомлювати переходи від однієї емоції до іншої.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія. Підручник» автора Прокопенко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IV. Пізнання“ на сторінці 66. Приємного читання.