Розділ «Частина IV. Пізнання»

1. Комунікативно-особистісний потенціал — комплекс властивостей, які полегшують або утруднюють спілкування, на основі якого формуються такі інтегральні властивості, як психологічна контактність і комунікативна сумісність. При цьому особливо підкреслювалося, що він є основою соціального інтелекту.

2. Характеристики самосвідомості — почуття самоповаги, свобода від комплексів, забобонів, прихованих імпульсів, відкритість новим ідеям.

3. Соціальна перцепція, соціальне мислення, здатність до розуміння і моделювання соціальних явищ, розуміння людей і мотивів їхніх дій.

4. Енергетичні характеристики: психічна і фізична витривалість, активність.

також були сформульовані й основні функції соціального інтелекту:

• забезпечення адекватності та адаптивності в умовах, що змінюються; планування міжособистісних подій і прогнозування їх розвитку; мотиваційна функція;

• саморозвиток, самопізнання, самонавчання;

• формування довгострокових взаємин із перспективою подальшого їх розвитку.

Н. А. Кудрявцевою була запропонована така концепція соціального інтелекту. вивчаючи інтелектуальний потенціал особистості, вона виділила його інтегративний показник, що складається з таких елементів: 1) загальний інтелект (здатність вирішувати задачі на суб’єкт-об’єктному рівні); 2) соціальний інтелект (здатність вирішувати задачі на суб’єкт-суб’єктному рівні); 3) рефлексія (забезпечення балансу розвитку різних сторін інтелекту).

Таким чином, соціальний інтелект розуміється як здібність до раціональних, розумових операцій, об’єктом яких є процеси міжособистісної взаємодії.

М. В. Оданович вважає, що соціальний інтелект є ін-дивідуально-особистісною властивістю людини, що виявляється у здатності людини формувати ставлення до самої себе, прогнозувати результати своєї діяльності, розуміти свою поведінку і поведінку оточуючих. Ученим були виділені основні функції соціального інтелекту:

1. Пізнавально-оцінна функція — виражається у визначенні індивідуальних можливостей для досягнення результатів діяльності, реальної допомоги навколишніх, у визначенні змісту міжособистісних взаємодій, обумовлених процесом соціалізації.

2. Комунікативно-ціннісна функція — пов’язана з потребою людини розуміти оточуючих і, у свою чергу, бути зрозумілим ними. Ця функція містить у собі два аспекти: а) створення ідеально-змістовного плану, пов’язаного з визначенням ситуації соціальної дії; б) акт виявлення себе в іншій людині, що реалізується в здатності розуміти, сприймати особистісні й соціально-психологічні позиції людей.

3. Рефлексивно-корекційна функція — забезпечує зв’язок людини і соціального середовища. Вона виявляється в усвідомленні людиною того, як вона сприймається іншими. Дозволяє усвідомлювати переваги і недоліки своєї діяльності, а також вносити певні зміни у процес взаємодії.

На думку О. В. Луньової, соціальний інтелект — це вид інтелекту, який забезпечує розумну поведінку людини в соціальній взаємодії на основі інтеграції результатів соціального пізнання, особистісних характеристик і саморегуляції соціальної поведінки. Соціальний інтелект, на думку автора, є суб’єктно-особистісним конструктом, до структури якого входять три підструктури: 1) здатності до соціального пізнання й конструювання картини взаємодії людини з іншими людьми; 2) соціально-психологічні характеристики людини;

3) здатності до саморегуляції соціальної поведінки й керування ситуаціями міжособистісної взаємодії.

Центральною і базовою в цій структурі є друга під-структура, до якої належать такі характеристики особистості: система цінностей і моральних якостей, соціальні уявлення, самооцінка, впевненість і спрямованість особистості, соціальні установки, соціально-психологічна адап-тивність, емоційний інтелект, емпатичність, соціальна чутливість.

Д. В. Ушаков розробив модель соціального інтелекту, що містить у собі дві складно організовані системи: 1) пояснення — пророкування; 2) соціально прийнятні обґрунтування. При цьому перша виконує пристосувальну функцію і спрямованість на пізнання навколишнього соціального світу, а друга спрямована на виправдання вчинків і створення психологічного комфорту особистості у світі інших людей.

Д. В. Ушаков вважає, що соціальний інтелект має низку характерних структурних рис:

• континуальний характер;