Розділ «У МЕНЕ ПРОБЛЕМА…»

- Нiчого ви не розумiєте, - перервала мене на пiвсловi iстерична красуня. - Ми, красивi, приреченi на нерозумiння.

Ми живемо серед потвор i придуркiв! Ви нам заздрите! Ви нас ненавидите!

Круто. Щоб якось вгамувати пристрастi, я встаю, iду до вiкна, наливаю собi «газировки», спираюсь на пiдвiконня.

- Води хочеш?

- Я таку не п'ю, шкiдливо для шкiри.

- Як знаєш.

П'ю повiльно, Наталка мовчить, дивиться в мою сторону. На її обличчi жодного слiду вiд нещодавньої iстерики. Крива посмiшка, iронiчний погляд.

- Я ж казала, ви мене не зрозумiєте.

- Я й справдi тебе не розумiю. Навколо мене рiзнi люди. Є симпатичнi, є не дуже. Однi з них менi приємнi, iншi нi, однi цiкавi, другi звичайнi, третi можуть багато чому навчити. Але потвор i придуркiв немає! Ми з тобою живемо в рiзних свiтах. Я не можу тебе зрозумiти i не впевнена, що тобi це потрiбно. Вибач.

- Ви маєте менi допомагати! Це ваш обов'язок! Ви - психолог! Я поскаржуся, що ви менi вiдмовили в консультацiї!

- Я можу допомогти змiнитися тобi, але не можу змiнити свiт навколо тебе. Коли будеш готова стати не «такою красивою», - приходь. А зараз, Наталко, вибач, мене чекають iншi.

Дiвчина пирхнула, встала, i вже бiля дверей одповiла: «Я - Наталi!»

Р. S. На випускному Наталка Лавриненко як завжди мала найкрасивiше вбрання, найкоштовнiшi прикраси, найпрофесiйнiший макiяж i купу «потвор i придуркiв» навколо себе.

Пригадалася одна з моїх теперiшнiх красунь-студенток, котра проводила дослiдження на тему: «Зв'язок зовнiшньої краси студенток iз їх оцiнюванням викладачами-чоловiками». Теми студенти обирали самостiйно.