МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Актуальні питання кримінального процесу України

• Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, від 8 листопада 1990 року;

• Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 року та Додатковий протокол від 15 травня 2003 року до цієї Конвенції;

• Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї від 15 листопада 2000 року, що доповнює Конвенцію та інші.

Зазначимо, що міжнародне співробітництво здійснюється також за допомогою двосторонніх договорів України з іншими державами. Прикладом можуть бути:

• Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року;

• Договір між Україною та Канадою про взаємодопомогу у кримінальних справах від 23 вересня 1996 року;

• Договір між Україною та Китайською Народною Республікою про екстрадицію від 10 грудня 1998 року;

• Договір між Україною та Арабською Республікою Єгипет про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 10 жовтня 2004 року;

• Договір між Україною та Сирійською Арабською Республікою про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах від 9 жовтня 2008 року та інші.

Позитивним чинником щодо ефективного співробітництва органів прокуратури України із своїми іноземними колегами є відомчі договори, укладені Генеральною прокуратурою України:

• Угода про правову допомогу та співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Генеральною прокуратурою Литовської Республіки від 8 грудня 1992 року;

• Меморандум про співробітництво та взаємодію в розслідуванні військових злочинів між Генеральною прокуратурою України і Державною Службою Прокуратури Англії та Уельсу від 15 листопада 1996 року;

• Меморандум про співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Прокуратурою Республіки Болгарія від 1 червня 2001 року;

• Угода про співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Генеральною прокуратурою Монголії від 8 вересня 2003 року;

• Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва між Генеральною прокуратурою України і Верховною прокуратурою Республіки Корея від 17 квітня 2006 року та інші.

Таким чином, прокурор для ефективної реалізації своїх повноважень у міжнародному співробітництві повинен керуватися не лише КПК України, а й відповідним багатостороннім та двостороннім договором України. До речі, тексти вказаних вище та інших правових інструментів (договорів, конвенцій тощо) поміж іншого можна знайти на офіційних інтернет-порталах Верховної Ради України в розділі "Законодавство України" або Генеральної прокуратури України в розділі "Міжнародна діяльність".

Додамо, що держави-учасниці як сторони міжнародної співпраці мають право заявити застереження щодо будь-якого положення або будь-яких положень міжнародного договору. У зв'язку з цим перед складанням запиту про міжнародне співробітництво необхідно обов'язково з'ясувати позиції запитуваної сторони щодо можливостей реалізації відповідної форми міжнародного співробітництва у кожному випадку окремо.

Однак є випадки надання та отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва без міжнародного договору. Така можливість передбачена ст. 544 КПК України. Основною у цій співпраці слугує засада взаємності, яка полягає в тому, що Генеральна прокуратура України як уповноважений (центральний) орган України, направляючи запит до іноземної держави, з якою немає договірних відносин, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути в майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги. Водночас Генеральна прокуратура України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гарантії запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності.

Також зазначено про можливість застосування засади взаємності у наказі Генерального прокурора України від 11 лютого 2013 року № 8гн "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва", згідно з п. 1 якого міжнародно-правове співробітництво під час кримінального провадження, наглядова діяльність на цьому напрямі здійснюються органами прокуратури України відповідно до Конституції України, чинного законодавства і міжнародних договорів, а також без договору у випадках, коли для належної реалізації завдань і функцій прокуратури необхідно застосування норм міжнародного права або взаємодія з іноземними державними установами чи міжнародними організаціями. При цьому органи прокуратури України повинні дотримуватися принципів взаємної поваги до національного суверенітету і прав людини, добросовісного виконання зобов'язань та невтручання у внутрішні справи іноземних держав. Зауважимо, що саме зазначеним вище наказом № 8 регулюються питання, пов'язані із організацією роботи прокурорів у цій сфері.

Кримінальна процесуальна діяльність прокурора у міжнародному співробітництві під час кримінального провадження, враховуючи структуру відповідного Розділу КПК України, здійснюється у чотирьох напрямах: 1) міжнародна правова допомога при проведенні процесуальних дій; 2) видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція); 3) кримінальне провадження у порядку перейняття; 4) визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб. Водночас ст. 542 КПК України більш розгорнуто визначає обсяг та форми міжнародного співробітництва, а саме: вручення документів; виконання окремих процесуальних дій; видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; тимчасова передача осіб; перейняття кримінального переслідування; передача засуджених осіб; виконання вироків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами

  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття

  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел