Судове провадження за нововиявленими обставинами

Актуальні питання кримінального процесу України

Що стосується неправильності показань підозрюваного чи обвинуваченого, які були причиною винесення неправильного судового рішення, то вони не є злочинними як у разі помилкового уявлення, так і в разі завідомої неправильності. За винятком завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, що тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України.

Отже, перший пункт ч. 2 ст. 459 КПК України, як і подібна норма в попередньому Кодексі, виписаний некоректно. Частково в ньому закладена причина ухвалення незаконного вироку суду як результату діянь певних осіб, що мають ознаки кримінального правопорушення (завідомо неправдивий переклад, завідомо неправдиві висновок і пояснення експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого), що потребує досудового розслідування і судового розгляду, ухвалення судового рішення, набрання чинності якого може підтвердити нововиявлені обставини, або дослідження зібраних на досудовому розслідуванні та представлення прокурором матеріалів, якщо не можна ухвалити вирок для вирішення питання щодо існування нововиявлених обставин в судовому засіданні з цього приводу.

Інша частина підстав належить до інших обставин, які не були відомі суду під час ухвалення вироку, не потребують досудового розслідування, а перевіряються безпосередньо в судовому засіданні за клопотанням учасників судового провадження (помилковий переклад, помилкові висновки і пояснення експерта, помилкові показання свідків, потерпілих, а також неправдиві показання обвинуваченого, підозрюваного, на яких ґрунтувався вирок).

Друга група підстав - зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, що спричинило саме істотну шкоду як одну з ознак злочину проти правосуддя, а не будь-яку іншу шкоду. Тобто ці зловживання можуть бути підставою для перегляду справи за умови, якщо вони визнані злочинними обвинувальним вироком, іншим судовим рішенням, що набрав законної сили чи матеріалами розслідування. Суб'єктами злочинного зловживання можуть бути не лише прокурор, а і його заступник, прокурори і старші прокурори місцевих органів прокуратури, начальник структурного підрозділу прокуратури та інші прокурорські працівники (ст. 56 Закону України "Про прокуратуру"). Зловживання в контексті цього пункту також можуть бути допущені начальником слідчого відділу.

Під зловживанням слідчого, прокурора (в контексті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами) потрібно розуміти спотворення доказів, притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинуватих осіб, примушення давати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист тощо, якщо ці дії призвели до самообмовлення, надання неправдивих показань, свідчень, висновків експерта, перекладів тощо, як наслідок - постановлення неправосудного вироку.

Під зловживанням слідчого судді, суду необхідно розуміти вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину, передбачений ст.ст. 374, 375 КК України, і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку або ухвали.

У випадку, якщо винесення незаконного вироку (ухвали) пояснюється неправильною оцінкою доказів, неправильним застосуванням закону чи іншими порушеннями, не пов'язаними зі зловживаннями слідчого судді, суду, слідчого, прокурора, такі обставини не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Не є такою підставою і встановлення нових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справу щодо них можна розслідувати і розглядати окремо.

Передбачені вище обставини, зазначені у пунктах 1 і частково 2, ч. 2 ст. 459 КПК України, що супроводжуються злочинними діями певних (вказаних вище) осіб, є підставами для перегляду судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами лише у тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили. Тобто ці обставини у вигляді певних дій осіб підпадають під ознаки кримінального правопорушення і за фактами штучного створення або підроблення доказів, завідомо неправильного перекладу, показань свідка, потерпілого, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок, а також зловживань слідчого прокурора, слідчого судді чи суду, які були причетні до розслідування чи судового розгляду цього провадження, було проведено досудове розслідування, прокурором висунуте обвинувачення, а суд ухвалив обвинувальний вирок, який вступив в законну силу.

Єдиним винятком із цього правила є неможливість ухвалення вироку у зв'язку із:

• смертю винної особи;

• закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності;

• закриттям кримінального провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за іншими підставами (зміна обстановки тощо);

• психічним захворюванням винної особи (за наявності постанови про застосування примусових заходів медичного характеру, що вступила в законну силу).

У такому випадку факт наявності обставин, зазначених у пунктах 1, 2 ч. 2 ст. 459 КПК України, стверджується в матеріалах розслідування, на підставі яких закрито провадження на досудовому розслідуванні чи в суді.

За відсутності ознак злочину в діях третіх осіб: при наявності добросовісної помилки перекладача, добросовісних показань свідка, потерпілого, висновку та показань експерта, будь-яка неправильність показань підозрюваного чи обвинуваченого, якщо така неправильність призвела до ухвалення незаконного вироку суду, то підставою для перегляду є заява учасників судового провадження, за якою судом призначається поновлення кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Третя підстава - скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Ця підстава ґрунтується на конституційному положенні (ст. 124 Конституції України) про запровадження кримінальної процесуальної преюдиції: судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території усіма без винятку органами державної влади, установами, посадовими особами.

Пріоритет цього конституційного припису передбачений і ст. 90 чинного КПК України: рішення національного суду, яке вступило в законну силу, чи міжнародного суду, обов'язковість виконання якого підтверджена Верховною Радою України, "має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів".

Преюдиція похідна від презумпції істинності судового рішення, яке вступило в законну силу, і означає обов'язковість такого рішення суду для іншого. Цей інститут застосовується щодо доведених фактів і доказів, що їх обґрунтовують, фактів, які мають кримінально-правові наслідки, і входять до предмета доказування.

Преюдиції використовують на практиці в тих випадках, коли дії особи або фактичні обставини, які мають значення для пізнішого кримінального провадження, були встановлені й вирішені раніше іншим судом і тому виключаються з процедури доказування і не підлягають повторному дослідженню.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судове провадження за нововиявленими обставинами“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами
  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття

  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел