По-іншому вирішується таке питання у випадку, коли потерпілий помирає після набрання вироком законної сили стосовно особи, яка завдала йому тілесні ушкодження. У даному випадку для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами немає підстав, якщо вирок своєчасно не був оскаржений в апеляційному та касаційному порядках.
• 5. Нові факти й обставини повинні бути встановлені після ухвалення вироку, який вступив в законну силу.
• 6. Нові факти й обставини не були відомі суду до моменту оголошення судового рішення.
• 7. Невідомість суду про існування цих фактів і обставин, що не залежали від нього. Отже, просто будь-які факти й обставини можуть і не бути підставою для перегляду
судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо вони мали місце після ухвалення вироку. Саме цим відрізняються нові факти й обставини від нововиявлених фактів і обставин.
У ст. 459 КПК України передбачає п'ять груп підстав, за якими вирішується питання про поновлення провадження за нововиявленими обставинами:
• 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
• 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
• 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для постановлення ухвали, яку належить переглянути;
• 4) визнання Конституційним Судом України закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
• 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або за раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Аналіз перелічених вище підстав дає можливість дійти висновку, що їх можна поділити на дві категорії, залежно від приналежності до якої визначається порядок визначення цих фактів за нововиявленими обставинами:
• вчинення певними особами злочинних дій, які вплинули на правильність судового рішення (передбачені частково першою та повністю двома групами підстав);
• наявність обставин, які не містили дій злочинного характеру, є збігом обставин, але "самі по собі або разом із раніше встановленими обставинами справи доводять неправильність засудження або виправдання підсудного" (частково перша та повністю третя, четверта, п'ята групи підстав).
Кожна з цих умов передбачає свій, властивий тільки їй порядок перегляду судових рішень.
Розглянемо більш детально кожну групу підстав.
Перша група підстав: штучне створення доказів або підроблення доказів - завідомо їх неправильність, розрахована на введення в оману суд (наприклад, внесенням службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей або інше підроблення документів, за яке передбачено кримінальну відповідальність за ст. 366 КК України; цілеспрямоване підроблення документів іншими неслужбовими особами, що передбачено ст. 358 КК України) (за винятком вчинених слідчим, прокурором, слідчим суддею під час провадження у справі). Умовою таких дій є злочинний характер діяння та суттєвість інформації в документах, що входила в предмет доказування та завдяки якій суд дійшов хибного переконання про винуватість або невинуватість засудженого чи виправданої особи.
Неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного обвинуваченого, може полягати у:
• наданні завідомо неправильної інформації, яка передбачає кримінальну відповідальність за ст.ст. 383, 384 КК України (злочинність діяння);
• добросовісній помилці, хибній думці як способу захисту підозрюваної чи обвинуваченої особи, що не передбачає кримінальної відповідальності (відсутність складу злочину).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Судове провадження за нововиявленими обставинами“ на сторінці 2. Приємного читання.
