Розділ ІІ. Злочини проти порядку підлеглості та військової гідності

Нестатутні дії повинні розглядатись як вчинені у групі незалежно від того, притягнуті до кримінальної відповідальності всі учасники злочину чи до такої відповідальності притягнуто лише одного з них, а щодо інших кримінальну справу закрито за нереабілітуючими обставинами (ст. 6 КПК України).

Коли до нестатутних дій, що їх вчиняє військовослужбовець, підключається особа, яка є начальником для потерпілого, то начальник у такому разі не може бути співвиконавцем злочину, передбаченого ст. 406 КК. Його дії слід кваліфікувати за ст. 424 КК. Така кваліфікація зумовлена тим, що начальник посягає на встановлений порядок здійснення військовими службовими особами службових повноважень. Дії виконавця у цій ситуації не можуть бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 406 КК як вчинені у групі, оскільки начальник у цьому разі не є суб’єктом даного злочину і не може бути визнаний його співвиконавцем.

Якщо до нестатутних дій, які вчиняє начальник стосовно рівних йому за службовим становищем військовослужбовців, приєднується особа, котра перебуває у відносинах підлеглості щодо як винного, так і потерпілого, дії начальника слід кваліфікувати за ст. 406 КК, а дії підлеглого — як співучасть у цьому злочині залежно від конкретних обставин за статтями 14, 15 та ст. 406 КК, оскільки підлеглий у цьому разі не є суб’єктом і не може бути визнаний співучасником даного злочину. У деяких випадках зазначені дії підлеглого можуть бути кваліфіковані за сукупністю цих злочинів та за статтями чинного КК, які передбачають відповідальність за злочин проти порядку підлеглості (ст. 405).

Про застосування зброї див. ст. 404 КК. Зброя може бути застосована як для заподіяння тілесних ушкоджень, так і для залякування, як засіб психічного впливу при психічному насильстві, коли винний шляхом погроз зброєю примушує потерпілого виконувати замість себе окремі обов’язки з військової служби, надавати йому різні послуги, вчинювати дії, що принижують особисту гідність потерпілого.

Застосування під час нестатутних стосунків предметів господарського чи іншого призначення (складаний, кухонний ніж, камінь, палиця, сокира) не може бути підставою для кваліфікації дій винного за ч. 3 ст. 406 КК.

Під заподіянням тяжких наслідків слід розуміти спричинення потерпілому внаслідок порушення статутних правил відносин між військовослужбовцями тяжких тілесних ушкоджень, необережне заподіяння йому смерті, самогубство потерпілого.

Коли внаслідок порушення статутних правил відносин між військовослужбовцями вчиняється умисне вбивство потерпілого, заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили його смерть, то дії винної особи потребують додаткової кваліфікації з а ст. 406 КК т а з а статтями чинного КК, що передбачають відповідальність за такі злочини.

1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти порядку підлеглості та військової гідності.

2. Кваліфікуючі ознаки злочинів проти порядку підлеглості та військової гідності.

3. Відмежування непокори (ст. 402 КК) від невиконання наказу (ст. 403 КК).

4. Відмежування опору начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків (ст. 404 КК) від погрози або насильства щодо начальника (ст. 405 КК).

5. Відмежування непокори (ст. 402) від погрози або насильства щодо начальника (ст. 405 КК).