Розділ «Тема 15 Конституційно-правові засади здійснення правосуддя в Україні»

Однією з найважливіших гарантій забезпечення незалежності судів і суддів України є суддівське самоврядування. Закон України «Про органи суддівського самоврядування» від 2 лютого 1994 р. встановлює, що суддівське самоврядування в Україні здійснюється через конференції суддів загальних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, конференцію суддів військових судів України, збори суддів Верховного Суду України, збори суддів Вищого арбітражного суду України, конференцію суддів арбітражних судів України, з’їзд суддів України.

Завданням органів суддівського самоврядування є створення найсприятливіших умов для забезпечення діяльності судів; удосконалення підготовки кадрів, підвищення кваліфікації суддів, надання їм методичної допомоги; зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їхню судову діяльність.

Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України. Він обирає з числа суддів загальних судів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; розглядає питання надання суддям методичної допомоги та підвищення їхньої кваліфікації; порушує питання про необхідність роз’яснень застосування законодавства Пленумом Верховного Суду України, пленумом Вищого арбітражного суду України; вносить пропозиції щодо організаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності судів України; розглядає питання, пов’язані з виконанням Закону України «Про статус суддів», порушує перед Конституційним Судом України питання про відповідність роз’яснень пленумів Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України Конституції та законам України; обговорює інші питання організації діяльності судів.

З’їзд суддів України скликається не рідше одного разу на 5 років. Він відкритим голосуванням обирає Раду суддів України, кількісний склад і представництво в якій визначаються з’їздом. Рада суддів зі свого складу відкритим голосуванням обирає голову та секретаря. У період між з’їздами Рада суддів організовує виконання рішень з’їзду. Вона підзвітна з’їзду, має право прийняти рішення про скликання позачергового з’їзду суддів України.

На підставі статті 148 Конституції України та статті 8 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня

р. з’їзд суддів України призначає шість суддів Конституційного Суду. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від кількості обраних делегатів з’їзду суддів України.

Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні створено новий орган — Вищу раду юстиції. Загальні положення про неї, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належить до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 р.

До її відання належить внесення подання про призначення суддів на посади чи їх звільнення з посад; прийняття рішення стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів, а також прокурорів.

Діяльність Вищої ради юстиції покликана, з одного боку, не допустити проявів корпоративності у формуванні суддівського корпусу, а з іншого — забезпечити гарантію незалежності суддів у здійсненні правосуддя від можливого тиску з боку представників виконавчої та законодавчої гілок державної влади шляхом використання процесу призначення суддів. Тому склад Вищої ради юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок державної влади не мала вирішального голосу під час прийняття рішення щодо кандидата на посаду судді чи притягнення його до відповідальності.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Значне місце в державному механізмі України належить органам прокуратури. Згідно зі статтею 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Систему органів прокуратури становлять Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові. До останніх належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Чорноморського Флоту та Військово-Морських Сил України (на правах міських).

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України — 5 років.

Організація й порядок діяльності органів прокуратури України визначається Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. (зі змінами й доповненнями, внесеними законодавством у наступні роки).

У пункті 9 Перехідних положень Конституції України зазначається, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів і попереднього слідства до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів і до сформування системи досудового слідства, введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Діяльність прокуратури спрямована на зміцнення демократичної, соціальної, правової держави та забезпечення національної безпеки України. Вона має завданням сприяти утвердженню верховенства права, дотриманню прав і свобод людини та громадянина, захисту конституційного ладу, суверенітету, зміцненню законності та правопорядку шляхом підтримання державного обвинувачення, нагляду за додержанням законів, представництва інтересів громадян або держави в суді.