Розділ «Тема 10 Виборча система в Україні»

Вибори як форма волевиявлення народу здійснюються за певними принципами, найпоширенішими з яких є принципи вільних виборів, а також загального, рівного та прямого голосування. Лише за таких умов можливе справжнє волевиявлення, дійсні демократичні вибори як форма безпосередньої демократії. Проголошення цих принципів на конституційному рівні, зокрема в статті 71 Конституції України, робить їх обов’язковими для виборів будь-якого виду. У законах про окремі види виборів закріплюються й інші принципи, зокрема гласності, відкритості, свободи агітації, рівних можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії та ін.

За часом проведення вибори в Україні можуть бути черговими, позачерговими, повторними. Вибори можуть призначатися також для обрання певних депутатів замість тих, що вибули.

За суб’єктами пасивного виборчого права вибори поділяються на вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів Автономної Республіки Крим, депутатів обласних, районних, міських, селищних і сільських рад.

Порядок проведення в Україні виборів до представницьких органів держави регулюється кількома законами, а саме Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р., Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р., Законом України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р., Законом України «Про Центральну виборчу комісію» від 17 грудня 1997 р.

Відповідно до статті 70 Конституції України «право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які до- сягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними».

Громадяни України мають право голосу на виборах і референдумах незалежно від раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Виняток, як бачимо, становлять громадяни України, визнані судом недієздатними. Будь-яких інших підстав позбавлення права голосу (цензів) Конституція України не визнає. Це стосується й тривалості проживання (цензу осілості), й освіти (цензу освіти) тощо.

За змістом право голосу на виборах і референдумах досить багатогранне. Право обирати включає не тільки право голосування, а й право брати участь у передвиборній агітації, здійснювати пожертвування до особистих виборчих фондів кандидатів, бути довіреною особою кандидата, ознайомитися зі списком виборців тощо.

Розглянемо деякі положення Закону України «Про вибори народних депутатів України». На підставі статті 43 цього Закону обраним вважається кандидат у депутати, який одержав більшість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів, які балотувались у даному виборчому окрузі. У випадку, коли до виборчого бюлетеня було включено лише одного кандидата в депутати, він вважається обраним, якщо кількість голосів, поданих за нього, перевищує кількість голосів «не підтримую жодного з кандидатів у депутати» по одномандатному виборчому округу.

Якщо найбільшу й водночас однакову кількість голосів набрали два чи більше кандидатів у депутати, проводиться повторне голосування по цих кандидатурах.

Рішення про визнання народного депутата обраним приймає окружна виборча комісія. Це рішення може бути в тижневий термін оскаржене до Центральної виборчої комісії.

Вибори визнаються такими, що не відбулися, у зв’язку з вибуттям усіх зареєстрованих у виборчому окрузі кандидатів.

Окружна виборча комісія може визнати вибори недійсними, якщо в ході їх проведення або під час підрахунку голосів були порушення Закону про вибори, що вплинули на результати виборів.

Закон передбачає проведення повторних виборів і повторного голосування (відповідно статті 48 і 46 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). Повторні вибори проводяться в багатомандатному загальнодержавному та одномандатних виборчих округах у випадках, коли вибори по відповідному виборчому округу визнані недійсними чи такими, що не відбулися. Рішення про проведення повторних виборів приймає Центральна виборча комісія.

Повторні вибори призначаються не пізніше, як через місяць від дня визнання виборів недійсними чи такими, що не відбулися. Голосування проводиться на тих же виборчих дільницях за списками виборців, що використовувалися для проведення чергових виборів. Висування й реєстрація кандидатів у депутати та інші виборчі процедури проводяться в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Окружна виборча комісія приймає рішення про проведення в окрузі повторного голосування, якщо в одномандатному виборчому окрузі найбільшу й водночас однакову кількість голосів набрали два чи більше кандидатів у депутати. Про це рішення окружна виборча комісія повідомляє Центральну виборчу комісію та інформує виборців округу не пізніше ніж на другий день після підведення результатів першого туру виборів. Повторне голосування проводиться не пізніш як у двотижневий строк після загальних виборів із додержанням вимог зазначеного Закону.

З метою забезпечення гарантій діяльності учасників виборчого процесу Закон передбачає відповідальність за його порушення. У зв’язку з цим стаття 52 Закону України «Про вибори народних депутатів України» зазначає, що «особи, які перешкоджали шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним народним депутатом України, вести передвиборну агітацію, публічно закликати або агітувати за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, посадові та службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів об’єднань громадян, які вчинили підлог виборчих документів, приписку або завідомо неправильний підрахунок голосів виборців, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення… Закону, несуть відповідальність, встановлену законами України».

Приміром, чинне кримінальне законодавство (глава 4 Кримінального кодексу України) передбачає юридичну відповідальність осіб, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз, підкупу чи іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України виборчого права чи права на участь у референдумі.

Гарантії діяльності учасників виборчого процесу передбачені статтями 27, 34–37, 41 та ін. Закону України «Про вибори народних депутатів України». Зазначений Закон містить у собі такі розділи: загальні положення; організація виборів; списки виборців; висування і реєстрація кандидатів у депутати; передвиборна агітація; фінансування виборчої кампанії; голосування; підрахунок голосів і визначення результатів виборів; повторне голосування, повторні вибори, порядок заміни народних депутатів, позачергові вибори; заключні положення; прикінцеві положення.

Засади, особливості та порядок підготовки і проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законів визначає Закон