Розділ ІІ. Строки погашення судимості та їх обчислення (ст. ст. 89–90 КК)

Приклад: Вироком апеляційного суду від 22.12.2006 р. К, раніше судимого 14.11.1996 р. за ч. 1 ст. 117 КК 1960 р., ч. 1 ст. 118 КК 1960 р. до 6 років позбавлення волі, звільненого від покарання на підставі ст. 5 Закону України «Про амністію» від 16.07.1999 р., - було засуджено за п.п. 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі, за ч. 4 ст. 152 КК до 13 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 153 КК до 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Верховний Суд України, змінюючи вирок суду, відзначив, що при визначені кваліфікації дій засудженого К. за злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК, виходив із того, що К. раніше був судимий 14.11.1996 р. за ч. 1 ст. 117 КК 1960 р., ч. 1 ст. 118 КК 1960 р. до 6 років позбавлення волі. Між тим, суд не врахував, що К. 28.08.1999 р. був звільнений від покарання на підставі акту про амністію. Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 55 КК такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі на строк понад 3 роки, але не більше 6 років, якщо вони протягом 5 років із дня відбуття покарання не вчинять нового злочину. Виходячи з цих положень кримінального закону, строк погашення судимості у К. настав 28.08.2004 р., а новий злочин він учинив 31.10.2004 р. З огляду на наведене з вироку суду має бути виключене посилання на судимість К., а також кваліфікуюча ознака повторність при визначенні юридичної оцінки дій засудженого за ч. 2 ст. 152 КК [299];

Відмінність дострокового звільнення від покарання від дострокового звільнення від відбування покарання полягає у тому, що у цих випадках відсутній випробувальний строк, а в деяких випадках особа вважається такою що не має судимості навіть з моменту дострокового звільнення від покарання (п. 4 ч. 1 ст. 89 КК).

Звертаємо увагу суддів на те, що строк погашення судимості починається з дня дострокового звільнення особи від відбування покарання — тобто з наступного дня після звільнення, а «початком іспитового строку вважається день винесення судом постанови про умовно-дострокове звільнення, а закінченням — день закінчення строку покарання, призначеного вироком суду»[300]. Таким чином, початок строку погашення судимості та початок умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не співпадають між собою.

2.2.1. Особливості обчислення строків погашення судимості при умовно-достроковому звільненні від відбування додаткового покарання

Слід визнати, що ці питання під час дії Кримінального кодексу України 1960 року детально були дослідженні В.І. Тютюгіним [301]. Особливості обчислення строків погашення судимості при умовно-достроковому звільненні від відбування додаткового покарання у сучасних умовах розглянув В.В. Голіна. З його точки зору в таких випадках, коли основним покаранням є позбавлення волі, можливі такі варіанти:

— якщо особа засуджена до основного — позбавлення волі і додаткового покарання і достроково звільняється від відбування основного покарання, то перебіг строку погашення судимості відраховується з дня відбуття додаткового покарання.

— якщо особа засуджена до основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання і частково достроково звільняється від їх подальшого відбування, то строк погашення судимості починається з дня відбуття додаткового покарання, оскільки призначене у якості додаткового покарання у виді обіймати певні посади або займатися певною діяльністю поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття (повністю або частково) основного покарання — у нашому варіанту — позбавлення волі.

— якщо особа засуджена до основного покарання у виді позбавлення волі і додаткового покарання і достроково частково звільняється тільки від відбування додаткового покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття додаткового покарання, якщо поширюється на певний строк після відбуття основного покарання [302].

З нашої точки зору, якщо враховувати всі види основних покарань, які передбачені ч. 1 ст. 81 КК, то таких варіантів може бути п’ять.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосованим до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі. Крім того, особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і відбування додаткового покарання. Як ми раніше вже відзначали, в цих випадках таким додатковим покаранням може бути тільки — позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю [303].

При цьому звертаємо увагу на те, що основною особливістю при одночасному умовно-достроковому звільненні від відбування, основного та додаткового покарання є те, що в таких випадках існує два різних варіанти:

а) при звільненні від відбування основних покарань у виді обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйонові військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, — це додаткове покарання поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду. Тобто в цьому випадку строк додаткового покарання обчислюється з моменту звільнення від основного покарання;

б) при звільненні від відбування основних покарань у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців, — строк цього додаткового покарання обчислюється з моменту набрання законної сили вироком, тобто додаткове покарання відбувається одночасно (паралельно) з основним покаранням.

У зв’язку з цим, ми вважаємо, що:

1) якщо особа була засуджена до основного та додаткового покарання і достроково звільняється тільки від відбування основного покарання, то перебіг строку погашення судимості відраховується:

— з дня відбуття додаткового покарання (варіант а). Тютюгін В., розглядаючи аналогічну ситуацію, відзначав, що в випадках умовно-дострокового звільнення від основного покарання без звільнення від додаткового покарання, строк погашення судимості відраховується, з фактично відбутого, а не призначеного вироком суду основного покарання, однак текти цей строк буде з моменту відбуття особою додаткового строку [304];

— з дня відбуття іншої частини додаткового покарання, якщо строк додаткового покарання більше від строку основного покарання, яке відбув засуджений(варіанті б);

— з дня звільнення від основного покарання, якщо строк додаткового покарання менше (рівне) від строку основного покарання, яке відбув засуджений(варіанті б);

2) якщо особа була засуджена до основного та додаткового покарання і достроково звільняється не тільки від відбування основного покарання, а повністю і від додаткового покарання, то перебіг строку погашення судимості відраховується:

— з дня звільнення від основного і додаткового покарання (варіант б). Тютюгін В., також відзначав, що в цих випадках строк погашення судимості відраховується з моменту звільнення від основного та додаткового покарання [305];