Розділ «3. Управління внутрішніми справами як самостійна галузь державного управління та його основні принципи»

- з вищими та нижчими органами внутрішніх справ (підпорядкування та керівництво), з іншими органами і службами (взаємодія);

- взаємодія всередині самого органу внутрішніх справ (структурних підрозділів, окремих співробітників);

- з різноманітними державними і громадськими організаціями при вирішенні завдань щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю (суд, прокуратура, СБУ, підприємства тощо);

- з органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями.

Особливості управління органами внутрішніх справ

1. Наявність спеціального об'єкта впливу.

2. Значні повноваження, якими наділені ОВС.

3. Необхідність постійної взаємодії з іншими правоохоронними органами, державними та громадськими інститутами.

4. Форми централізованого підпорядкування та внутрішні нього розпорядку.

5. Наділення підрозділю слідства та дізнання правами процесуальної самостійності.

6. Необхідність прийняття управлінських рішень в умовах дефіциту часу та інформації.

7. Необхідність постійного удосконалення діяльності по зв'язкам із громадськістю.

Організація і діяльність органів внутрішніх справ, крім загального законодавства, регулюється також і спеціальними відомчими положеннями, статутами, настановами.

Оскільки управління внутрішніми справами є галуззю державного управління, то воно здійснюється згідно з основними принципами управління, які ми розглянули вище. Розглянемо, як проявляються окремі з цих принципів у галузі державного управління внутрішніми справами.

Участь громадськості в управлінні внутрішніми справами є необхідною умовою підвищення ефективності діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ. Основними формами активної участі громадян в охороні громадського порядку є масові громадські організації (наприклад, професійні спілки, громадські рухи), організації і органи громадської самодіяльності (вуличні, будинкові, батьківські комітети тощо), спеціальні громадські формування по охороні громадського порядку і профілактиці правопорушень (добровільні народні дружини, громадські пункти охорони правопорядку, ради профілактики правопорушень, товариські суди тощо). Громадяни також беруть участь у діяльності органів внутрішніх справ як позаштатні працівники міліції.

Централізм в управлінні внутрішніми справами проявляється в поєднанні централізованого керівництва при вирішенні основних питань охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю з децентралізацією оперативних функцій, широкою організаційною самостійністю та ініціативою апаратів і служб органів внутрішніх справ у вирішенні покладених на них завдань.

Конкретним проявом централізму в управлінні внутрішніми справами є також поєднання єдиноначальництва в керівництві апаратами і службами органів внутрішніх справ та персональної відповідальності керівника за стан справ з колегіальним обговоренням основних питань службової діяльності.

Органи внутрішніх справ організують свою роботу на основі суворої службової дисципліни. Наказ керівника є законом для підлеглого. Вказівки начальника не обговорюються, а виконуються.

Принцип рівноправності громадян в управлінні внутрішніми справами полягає в тому, що всі громадяни, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, партійної належності та інших обставин, мають право на службу в органах внутрішніх справ та їх апараті, посідати ту чи іншу посаду. Незначні обмеження пов'язані тільки з віком, фізичними даними, рівнем освіти кандидатів на службу в органи внутрішніх справ.

Принцип рівноправності громадян полягає також у тому, що органи внутрішніх справ забезпечують охорону прав і свобод усіх без винятку громадян, незалежно від наведених вище обставин.