Розділ «3. Основні форми діяльності органів виконавчої влади держави»

Правозастосовна діяльність складається з:

- встановлення фактичних обставин справи;

- обрання відповідної норми права, яку слід застосувати в певній ситуації:

- уяснення сенсу і змісту норми, тобто її тлумачення; прийняття по справі конкретного рішення, індивідуального акту;

- виконання акту застосування норми права.

За змістом і властивостями правових норм, що застосовуються органами виконавчої влади і їх посадовими особами, правозастосовна діяльність поділяється на дві форми: регулятивну та правоохоронну.

Регулятивна правозастосовна форма використовується для вирішення індивідуальних конкретних управлінських справ та питань організаційного, господарського, соціально-культурного, оборонного, внутрішнього і зовнішньополітичного характеру, для реалізації прав та законних інтересів громадян, державних органів, установ і організацій в сфері управління.

Правоохоронна правозастосовна форма націлена на охорону врегульованих юридичними нормами управлінських відносин, покликана забезпечити їх недоторканність.

Завдяки цій формі діяльності вирішуються юридичні спори, що виникають у сфері управління, здійснюється захист суб'єктивних прав громадян, державних органів, громадських організацій, підприємств, установ, організацій, службовців у сфері управління, застосовуються заходи державного примусу до осіб, що не виконують адміністративно-правові та інші юридичні обов'язки.

За цілеспрямованістю (метою використання) правові форми управлінської діяльності поділяються на внутрішні та зовнішні.

Правові форми внутрішньо-управлінської діяльності використовуються для вирішення організаційно-штатних питань, ведення діловодства, здійснення керівництва структурними підрозділами і працівниками всередині самого органу, а також керівництва підпорядкованими органами, підприємствами, установами і т.д.

Правові форми зовнішньої діяльності використовуються з метою забезпечення виконання покладених на орган задач і функцій, що складають зміст управлінської діяльності.

Внутрішні та зовнішні правові форми управління можуть бути як правотворчими, так і правозастосовними.

За способом вираження правові форми державного управління поділяються на:

o словесні (письмові та усні);

* конклюдентні.

Вибір і використання того чи іншого способу вираження правових форм управлінської діяльності визначається їх юридичними властивостями.

Найбільш допустимим способом вираження правотворчої діяльності є письмовий спосіб. Результатом правотворчості органів виконавчої влади є нормативний офіційний акт-документ.

Правозастосовна діяльність може бути виражена письмовим, усним, або конклюдентним способом.

Найпоширенішим способом вираження результатів управлінської правозастосовної діяльності є індивідуальний письмовий акт - документ. Він використовується при вирішенні питань (справ), що вимагають фіксації правозастосування, стабільності, точності, визначеності і т.д.