Розділ «6. Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів»

Адміністративне право України

3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;

4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;

5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;

6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;

7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;

8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;

9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом: ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг; нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ; нагляду за діяльністю фінансових установ; застосування уповноваженими державними органами заходів впливу; проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

- щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Особливе значення у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків має митна справа, тобто діяльність митних органів, що регулюється МК, іншими законами та підзаконними актами. Саме від належного правового регулювання митної справи, оптимального кадрового забезпечення митниць, регулювання всього комплексу зовнішньоекономічних і митно-тарифних стандартів залежить подальший розвиток міждержавних економічних відносин, а також рівень відкритості країни для міжнародного співробітництва. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Правові, економічні та організаційні основи митної справи визначено в Конституції, законах України (серед них особливе місце належить МК - комплексному закону в сфері митної справи), нормативних актах Президента України й Кабінету Міністрів України, актах Державної митної служби України (Держмитслужби) та інших центральних органів виконавчої влади. Виключно законами України визначаються засади митної справи.

Система митних органів в Україні складається з Державної митної служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних організацій та установ. З урахуванням структури, система митних органів поділяється на 2 рівні. До першого належить Державна митна служба України. Вона здійснює свою діяльність на всій території України. Другий рівень становлять всі інші митні органи, що здійснюють свою діяльність на території підвідомчого регіону. Межі діяльності митних органів, як правило, збігаються із межами адміністративно-територіальних одиниць.

Державна митна служба була створена Указом Президента України від 29 листопада 1996 р. № 1145/96 як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. Діяльність Держмитслужби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Правовий статус Держмитслужби закріплено в Положенні, затвердженому Указом Президента України від 12 травня 2011 р. № 582/2011. Основними завданнями Державної митної служби України є:

- внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи;

- реалізація державної політики у сфері державної митної справи;

- забезпечення захисту економічних інтересів України. Держмитслужба України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держмитслужби України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності в Держмитслужбі України утворюється колегія у складі Голови Держмитслужби України (голова колегії), першого заступника та заступників Голови, посадових осіб Мінфіну України, визначених посадових осіб Держмитслужби України. У разі потреби до складу колегії можуть входити керівники структурних підрозділів Держмитслужби України, а також у встановленому порядку інші особи. Держмитслужбу України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра фінансів України, та звільняє з посади Президент України.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6. Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

  • Розділ 1. Адміністративне право як галузь національного права

  • 2. Історія розвитку адміністративного права

  • 3. Система адміністративного права

  • 4. Джерела адміністративного права. Систематизація адміністративного законодавства

  • 5. Адміністративне право як галузь права, галузь правової науки та навчальна дисципліна

  • 6. Механізм адміністративно-правового регулювання

  • 7. Норми адміністративного права. Адміністративно-правові відносини

  • Розділ 2. Суб'єкти адміністративного права

  • 3. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України

  • 4. Адміністративно-правовий статус інших органів публічної адміністрації

  • Розділ 3. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування в Україні

  • Розділ 4. Діяльність суб'єктів публічної адміністрації

  • 2. Діяльність суб'єктів публічної адміністрації. Адміністративний розсуд. адміністративно-правові режими

  • 3. Форми діяльності суб'єктів публічної адміністрації

  • 4. Методи діяльності суб'єктів публічної адміністрації

  • 5. Поняття, види та зміст правових актів суб'єктів публічної адміністрації (правових актів адміністрування)

  • Розділ 5. Адміністративно-деліктне право

  • Тема 2. Адміністративна відповідальність

  • Тема 3. Провадження в справах про адміністративні правопорушення (адміністративно-деліктне провадження)

  • Розділ 6. Адміністративно-процесуальне та адміністративно-процедурне право

  • 3. Суть та значення адміністративного судочинства (адміністративної юстиції)

  • МОДУЛЬ II. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

  • Розділ 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері економіки

  • 4. Адміністративно-правове регулювання у сфері захисту економічної конкуренції

  • 5. Адміністративно-правове регулювання у сфері промисловості

  • 6. Адміністративно-правове регулювання в галузі фінансів
  • 7. Адміністративно-правове регулювання у сфері інфраструктури

  • Розділ 8. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері

  • Розділ 9. Публічне адміністрування у соціально-культурній сфері

  • Розділ 10. Адміністративне право зарубіжних країн

  • 3. Європейське адміністративне право: загальна характеристика

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи