Розділ 5. Адміністративно-деліктне право

- екстраординарний характер;

- їх застосуванню передує попередження про намір (що вже є заходом адміністративного припинення здійснення відповідних дій, хоча, якщо є реальна небезпека для життя та здоров'я людини, зазначені заходи можуть застосовуватися і без попередження (раптовий або збройний напад; напад з використанням бойової техніки; транспортних засобів; літальних апаратів; морських і річкових суден; у разі втечі з-під варти зі зброєю або з використанням транспортних засобів; втечі осіб, взятих під варту, з транспортних засобів під час їх руху; а також для звільнення заручників);

- їх застосування є прерогативою спеціалізованих державних органів;

- якщо застосування інших заходів примусу не дало бажаних результатів;

- спрямованість заходів безпосередньо на особу порушника із можливістю завдання йому шкоди, в тому числі й позбавлення життя.

До цієї групи заходів слід віднести:

- заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою, різні види єдиноборств (самбо, дзюдо, вільна боротьба, бокс, кікбоксинг тощо), тобто засоби безпосередньої, так би мовити, "мускульної" дії на супротивника, які застосовуються з метою нейтралізації особи шляхом виконання ударів, больових прийомів, удушень, захватів, утримань тощо;

- "спеціальні засоби" (різноманітні технічні засоби впливу на правопорушника, а в деяких випадках також на транспортні засоби та інші речі з метою усунення протиправної ситуації. Ці заходи можна поділити на 2 групи: засоби активної оборони (гумові та інші кийки, наручники, припиняючі пристрої, ручні газові фанати, балончики, патрони тощо, водомети, бронемашини та інші транспортні засоби, службові собаки), засоби забезпечення спеціальних операцій;

- вогнепальна зброя як крайній захід, застосування якого можливе лише спеціалізованими суб'єктами у чітко визначених законодавством випадках (підстави застосування зафіксовані у ст. 15 Закону "Про міліцію" (для захисту громадян від нападу, який загрожує їх життю і здоров'ю, а також для звільнення заручників; для відбиття групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти; для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції; для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу для життя і здоров'я громадян або працівника міліції). Також у ч. 2 ст. 15-1 Закону "Про міліцію" визначено, що у разі спроби особи, яка затримується працівником міліції, оголити вогнепальну зброю, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнувшись до його зброї, працівник міліції має право застосувати вогнепальну зброю.

Деякі заходи адміністративного припинення можуть застосовуватися і як заходи адміністративного запобігання (огляд, зупинення транспортних засобів, анулювання дозволів та вилучення зброї в окремих осіб, що зловживають спиртними напоями, примусовий привід, примусове лікування, заборона проведення певних робіт тощо) завдяки комплексному правовому характеру, поєднанню профілактичного та припиняючого потенціалу. Критерієм розмежування та визначення того чи іншого заходу як заходу припинення чи запобігання в окремих випадках має здебільшого слугувати мета його застосування та факт наявності чи відсутності протиправних дій з боку окремих осіб.