Розділ «ТЕМА 7. Кримінальне процесуальне право»

Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду. Суд також має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за ново-виявленими обставинами, якщо вони не оспорюються (ст. 466 КПК).

Внаслідок провадження за нововиявленими обставинами, суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні (ст. 467 КПК).

7.21. Положення про порядок здійснення помилування. Робота адвоката по даному питанню.

Помилування - це індивідуальне державно-владне веління у формі вибачення особи, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості. Помилування є актом глави держави, за яким певна особа повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м'яке покарання.

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України здійснює помилування Президент України. За КК помилування є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст.ст. 44, 85) і покарання (ст. 87). У відповідності до ч. 1 ст. 87 КК помилування Президентом України здійснюється до індивідуально визначеної особи.

Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років (ч. 2 ст. 87 КК). Цей акт не має нормативного характеру, оскільки він розрахований на разове застосування стосовно певного засудженого.

Порядок здійснення помилування встановлений Указом Президента України №902/2010 від 16 вересня 2010 р. "Про Положення про порядок здійснення помилування", відповідно до вимог якого, помилування засуджених здійснюється у виді: 1) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років; 2) повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; 3) заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким покаранням.

Право клопотати про помилування має особа, яка: а) засуджена судом України і відбуває покарання в Україні; б) засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України; в) засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.

Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а при розгляді справи в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.

У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

Особа, яку раніше було неодноразово (2 і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

Клопотання про помилування подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань, яка зобов'язані зареєструвати клопотання і протягом 15 днів направити його до Адміністрації Президента України разом із копіями вироку, ухвали і постанови сулу, докладною характеристикою про поведінку особи і ставлення її до праці із викладеною письмово власною і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей, думкою про доцільність помилування, а також іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомлення заявника про результати такого розгляду здійснює Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (далі-Управління), яке має право в установленому порядку запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, установ виконання покарань необхідні для розгляду клопотання про помилування документи, матеріали та інформацію.

Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, поведінка і ставлення особи до праці до засудження та в установах й інших органах виконання покарань, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди та інші обставини;

- думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, органу місцевого самоврядування, громадських організацій, трудових колективів тощо про доцільність помилування.

Клопотання про помилування і підготовлені Управлінням матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія), що утворюється Президентом України у складі голови, двох його заступників і членів комісії. Одним із заступників голови комісії є за посадою керівник управління з питань помилування Адміністрації Президента України. Обов'язки секретаря комісії виконує один із її членів.