Розділ «Глава 7. СТАНДАРТИ АДВОКАТСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ»

— метод віддання пошани, що реалізується через прояв підвищеної поваги до об'єкта акмеологічного впливу (судді, присяжного, свідка), висловлення розуміння залежності напряму розвитку подій від позиції цього об'єкта;

— метод особистої привабливості, що реалізується комплексним набором психологічних прийомів, спрямованих на формування стійкого позитивного враження від професійного учасника процесу.

Одні з найкращих рекомендацій щодо формування особистої привабливості надав Д. Карнегі[3];

— метод схожих поглядів, що реалізується за допомогою виявлення адвокатом схожих з об'єктом акмеологічного впливу (найчастіше загальноприйнятих) поглядів на певні явища чи відносини.

2. Прийоми акмеологічного впливу, спрямовані на подолання "фільтра інтересу":

— метод важливої інформації, що реалізується шляхом роз'яснення об'єкту акмеологічного впливу важливості його участі в дослідженні певної інформації (соціальна важливість, особиста зацікавленість);

— метод роздумів, що реалізується шляхом створення адвокатами у об'єкта акмеологічного впливу враження спільних думок щодо обставин вчиненого злочину, спільного аналізу наявних доказів;

— метод професіоналізму, що реалізується адвокатом шляхом демонстрації вільного оперування як нормативною базою, так і матеріалами справи;

— метод прийнятої допомоги, що реалізується внаслідок створення уявлення у об'єкта акмеологічного впливу про отриману адвокатом від нього суттєву допомогу в процесі встановлення істинних обставин, досліджуваних у процесі подій.

3. Прийоми акмеологічного впливу, спрямовані на подолання "фільтра довірливості":

— метод "особливої інформації", що реалізується адвокатами через розкриття особливої (таємної, негативної, неочікуваної) інформації об'єктові акмеологічного впливу з метою створення враження відвертості та прозорості діяльності цього адвоката;

— метод нейролінгвістичного програмування (НЛП), що реалізується шляхом комплексного використання методик НЛП, спрямованих на розширення, доповнення та зміну внутрішніх настанов об'єктів акмеологічного впливу шляхом керування їх образним і понятійно-логічним мисленням та уявою з урахуванням особливостей процесуальної форми та дотриманням етичних засад процесуальної діяльності.

Процес акмеологічного впливу складається з певних етапів. В. Г. Гончаренко виокремлює послідовні блоки процесу психологічного впливу слідчого при здійсненні процесуальних дій: естетичний блок (формування у допитуваного поваги до слідчого за рахунок зовнішніх ознак); процесуальний блок (чітке виконання слідчим процедур, передбачених КПК); етичний блок (найсуворіше дотримання норм етики службового спілкування); криміналістичний блок (набір прийомів психологічного впливу); психологічний блок (активізація пам'яті, виклик асоціацій, збудження певних емоцій тощо). В. П. Шейнов визначає таку схему послідовного впливу на свідомість людини: увага — інтерес — бажання — дія. Увагу можна привернути незвичністю викладення, його формою, візуальними засобами; інтерес виникає, коли слухач зрозуміє, що може задовольнити якусь зі своїх потреб; бажання виникає, коли він побачить, що мета є досяжною; дія є результатом бажання та підказки про те, що треба зробити.

Тож видається за можливе виокремити такі етапи застосування акмеологічного впливу з метою підвищення ефективності адвокатської діяльності:

1. Підготовка до здійснення акмеологічного впливу. Цей етап спрямований на отримання максимально повної інформації про об'єкт акмеологічного впливу: анкетні дані, інформація про досвід роботи у сфері юриспруденції, загальні дані про особливості характеру та будь-які інші відомості, що можуть допомогти адвокатові обрати максимально ефективну методику акмеологічного впливу. Зовнішність людини, характер її поведінки, як відомо, також дають достатньо широкий обсяг інформації, яка є не тільки вихідною точкою для задіяння певних прийомів акмеологічного впливу, а й забезпечує, так званий, зворотний зв'язок, який, у свою чергу, становить окремий етап процесу застосування акмеологічного впливу.

2. Реалізація акмеологічного впливу. На цьому етапі адвокати безпосередньо використовують різноманітні способи акмеологічного впливу, застосовуючи широкий арсенал психологічних прийомів. Розпочинається процес застосування акмеологічного впливу з намагання викликати у об'єкта впливу емпатію. Результатом досягнення емпатії є психологічний контакт між адвокатом та об'єктом акмеологічного впливу.

3. Зворотний зв'язок (отримання інформації про результати здійсненого акмеологічного впливу). Цей етап застосування акмеологічного впливу абсолютно необхідний з огляду на одночасне застосування методів психологічного впливу процесуальними сторонами. Таке одномоментне й різноспрямоване використання технологій акмеологічного впливу може суттєво зменшувати ефективність цього виду впливу. Тому видається необхідним отримання адвокатами інформації про результативність застосування ними різноманітних прийомів психологічного впливу з метою наступної корекції своєї процесуальної активності.

4. Корекція процесу реалізації акмеологічного впливу. Обрана адвокатом методика акмеологічного впливу може, й навіть повинна, бути відкоригована залежно від процесуальної активності протилежної сторони та отриманої завдяки зворотному зв'язку інформації про результативність застосованого акмеологічного впливу.

Вдале використання методів і засобів психологічного впливу, розуміння сутності такого впливу, механізмів його дії, факторів, що впливають на ефективність застосування, а також сформованих умінь і навичок щодо використання технології застосування на практиці мають значно підвищити рівень ефективності адвокатської діяльності.

3. Вплив особистісних якостей адвокатів на ефективність їх професійної діяльності