Розділ «Глава 4. ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТА В УКРАЇНІ»

1. Порядок набуття, зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю

Адвокатська діяльність — це незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до ст. 1 Закону адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах і в порядку, передбачених цим Законом. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вишу юридичну освіту, здобуту в Україні, а також в іноземних державах і визнана в Україні в установленому законом порядку, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права не менше двох років після здобуття нею повної вищої юридичної освіти, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також

злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, — протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, — протягом трьох років з дня такого звільнення.

Крім того несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції". Ці вимоги не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі);

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

У разі виникнення обставин несумісності, встановлених ч. 1 цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин 1, 2 ст. 6 Закону, має право звернутися до КДКА за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Рішенням РАУ № 270 від 17 грудня 2013 р. був затверджений Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі — Порядок). Також РАУ затвердила Програми складення кваліфікаційних іспитів (усного та письмового) (далі — Програма) та Правові фабули для письмового кваліфікаційного іспиту (далі — Фабули).

Особа, яка виявила бажання набути статус адвоката (далі — Заявник), звертається до КДКА регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом, і полягає у виявленні знань особи, яка бажає займатися адвокатською діяльністю, в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики та рівня її практичних навичок і вмінь у застосуванні нормативно-правових актів. Не є перешкодою для вирішення питання про допуск до складення кваліфікаційного іспиту особи, яка на час звернення із заявою про допуск і складення кваліфікаційного іспиту обіймає посади, передбачені ч. 1 ст. 7 Закону. Оцінка несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю здійснюється радою адвокатів регіону при вирішенні питання про допуск особи до стажування.

Заява про допуск до складання кваліфікаційного іспиту має бути розглянута протягом 30 днів з моменту її надходження до КДКА. КДКА перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим частинами 1, 2 ст. 6 Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи КДКА, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію. Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Розгляд питання про допуск до складання кваліфікаційного іспиту відбувається на засіданні кваліфікаційної палати КДКА без участі Заявника. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів КДКА приймає одне з таких рішень:

1) допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту;