Розділ «Глава 9. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ АДВОКАТАМИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ»

1. Значення та етичні засади надання адвокатами правової допомоги юридичним особам

Діяльність адвокатури в Україні є достатньо різноплановою. Свою правозахисну функцію адвокати виконують, не тільки захищаючи та представляючи інтереси фізичних осіб, а й надаючи кваліфіковану правову допомогу юридичним особам і фізичним особам, які займаються підприємницькою діяльністю.

Разом із кардинальними змінами в економіці України, що сталися після набуття нашою державою незалежності, виникло багато проблем, пов'язаних із недостатньою захищеністю прав громадян і підприємств, організацій, установ у площині підприємництва. Це питання захисту права власності та корпоративних прав, різноманітні майнові спори. Підприємницька діяльність врегульовується та контролюється численними державними органами, дії та рішення яких далеко не завжди відповідають нормам закону. Відносини між підприємствами, що мають договірний характер, також потребують відповідності вимогам нормативного характеру. У певних випадках підприємницька діяльність привертає увагу правоохоронних органів і зумовлює застосування до винних осіб різних форм юридичної відповідальності.

За таких умов своєчасна кваліфікована правова допомога є необхідною складовою будь-якої підприємницької діяльності. Звичайною формою такої правової допомоги є створення юридичною особою своєї власної юридичної служби (відділу, департаменту), або хоча б включення до штатного розкладу посади юрисконсульта. Звичайно, це є певним вирішенням багатьох питань, що виникають щодня у роботі будь-якого підприємства чи організації. Юристи, які постійно працюють на такому підприємстві, завжди в курсі його внутрішніх проблем, добре знають його кадровий склад, орієнтуються у специфіці фінансово-господарської діяльності саме цього підприємства.

Однак сьогодення потребує від юристів набагато більше ніж просто поверхневе орієнтування в усіх галузях законодавства. Для надання дійсно висококваліфікованої правової допомоги, для досягнення дійсно високих результатів потрібні глибокі знання у певній галузі права та неабиякий досвід практичного застосування норм цього права. Тобто підприємцеві потрібний юрист, який спеціалізується саме на тих питаннях права, яких потребує у даний момент певна правова ситуація. У деякі моменти роботи підприємство потребує глибоких знань у царині податкового чи митного права, іноді важливим стає досвід представлення інтересів у господарському суді, а подекуди — і досвід захисту прав та інтересів у кримінальному процесі.

Така ситуація не залишає багато шансів на ефективну роботу штатних юрисконсультів, які не мають можливостей для такої глибокої спеціалізації по кожній з галузей права. Саме тоді керівництво юридичних осіб "згадує" про існування адвокатів, висококваліфікованих юристів, обізнаних саме на тих питаннях, що є актуальними для підприємства сьогодні. Звичайно, у такому разі у найвигідніших умовах опиняються ті адвокатські об'єднання, що мають у своєму складі спеціалістів у різних галузях права і працюють за командним методом, вирішуючи проблеми клієнта колективно.

Не можна не згадати ще один надзвичайно важливий та вагомий аргумент на користь саме адвокатів при наданні правової допомоги юридичним особам. Але гарантія адвокатської діяльності у вигляді адвокатської таємниці не скасовується із зміною статусу клієнта адвоката. Так само як адвокат повинен зберігати конфіденційність стосовно інформації, що надійшла до нього від звичайної людини, він повинен зберігати в таємниці і відомості, що були ним отримані при наданні правової допомоги особі юридичній. Згідно із Законом, Кримінальним процесуальним кодексом України адвокат не може бути допитаний стосовно інформації, що стала йому відома в зв'язку з його професійною діяльністю. Водночас, у будь-якому разі він зможе виступити захисником прав і законних інтересів посадових осіб юридичної особи, якій він надавав правову допомогу.

Звичайно, умови конфіденційності закладаються в основу роботи будь-якого штатного юриста. Однак жоден юрист не позбавлений відповідальності за відмову від дачі свідоцьких показань чи за дачу завідомо неправдивих свідчень. Лише адвокат, особа, яка отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, має право розраховувати на недоторканність адвокатського імунітету в аспекті нерозголошення відомостей, що входять до предмета адвокатської таємниці.

У Правилах адвокатської етики значна увага приділена етичним аспектам відносин адвоката з клієнтом — юридичною особою. Так, у ст. 39 Правил зазначається, що у відносинах з надання правової допомоги клієнту — юридичній особі адвокат при визначенні суб'єкта прав і обов'язків клієнта і порядку реалізації своїх обов'язків має виходити з такого:

— для цілей передбаченої законодавством і цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз'яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання останній правової допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі;

— носієм прав та обов'язків, які захищає або представляє адвокат при наданні правової допомоги, є юридична особа як така.

Якщо пов'язані з предметом доручення дії особи (осіб), яка від імені юридичної особи уклала договір про надання останній правової допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі, або інших осіб, що перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом — юридичною особою, є протиправними або такими, що об'єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) має вжити розумно необхідних і доступних йому заходів для зменшення негативних наслідків таких дій, зокрема може оскаржити їх керівнику юридичної особи (або вищому щодо нього органу). Якщо незважаючи на вжиті адвокатом заходи керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про надання правової допомоги клієнту — юридичній особі в односторонньому порядку.

У ст. 40 Правил окремо визначаються особливості застосування правил щодо конфлікту інтересів у відносинах з клієнтом — юридичною особою. Наприклад, якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта — юридичної особи, пов'язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта — юридичну особу і пояснити свої обов'язки, пов'язані з конфліктом інтересів. Крім того у період дії договору про надання правової допомоги клієнту — юридичній особі адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта — юридичної особи. Також адвокат не повинен укладати договори про правову допомогу з названими особами, якщо він є носієм суперечливої доказової інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення в інтересах такого клієнта дій, спрямованих на захист його прав, які перебувають у конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював або надавав правову допомогу, в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи.

2. Основні види діяльності адвоката, який надає правову допомогу юридичній особі

Правова допомога, що може бути надана адвокатами юридичним особам, є достатньо різноманітною. Можна виокремити декілька основних її аспектів, які ми і розглянемо більш детально. Отже, основними напрямами діяльності адвокатів у сфері надання правової допомоги юридичним особам є:

1. Консультування (в тому числі і шляхом надання письмових висновків) з різноманітних правових питань;

2. Складання та правова експертиза договорів і контрактів;

3. Юридичний контроль кадрової політики підприємства;

4. Правова допомога при отриманні спеціальних дозволів;