Форма політичного режиму

Політичні системи світу

Залежно від пануючої ідеології, яка впливає на зміст політичної діяльності, тоталітаризм у ХХ ст. існував у наступних формах:

1) тоталітаризм, заснований на комуністичній ідеології

Існував у колишньому СРСР насамперед за часів правління И.Сталіна, у КНР в епоху Великої пролетарської культурної революції Мао Цзедуна, у Демократичної Кампучії Пол Пота та багатьох країнах Латинської Америки, Африки та Азії після розпаду колоніальної системи. Метою діяльності комуністичного тоталітаризму була побудова комуністичного суспільства, але на практиці це являло собою укріплення диктатури правлячої партії, її центральних органів і персонально - вождів, повне знищення приватної власності, надання абсолютної влади держави, ідеологізація політичного життя, посилення насильства проти суспільства;

2) тоталітаризм, заснований на фашистській ідеології

Вперше був встановлений в Італії у 1922 р. Італійський фашизм ставив за мету своєї діяльності не побудову "нового суспільства, а відродження величі італійської нації і Римської імперії". З моменту створення Великої фашистської ради, яка була оголошена вищим органом фашистської партії і держави і, яка підкорялася її лідеру Б.Муссоліні, вся державна влада була сконцентрована в руках фашистів. Необхідно зазначити, що в Італії межі фашистського тоталітаризму встановлювалися позицією впливових у державі кіл - короля, аристократії, офіцерського корпусу, церкви;

3) тоталітаризм, заснований на націонал-соціалістичної ідеології

Базувався на расовій зверхності одного із народів. Як реальний політичний і суспільний устрій він виник у Німеччині в 1933 р. Націський режим на чолі з А.Гітлером здійснив процес повного зрощування націонал-соціалістичної партії та держави, утвердження однопартійної системи, заборони діяльності своїх політичних опонентів (часто через їх фізичне знищення), ліквідації земельних парламентів тощо. Метою діяльності націонал-соціалістів Німеччини було встановлення світового панування арійської раси.

Отже, за тоталітаризму державне свавілля не знає обмежень, оскільки держава не контролюється громадянами і не зважає на світову громадську думку. Проте політичний досвід ХХ ст. свідчить, що тоталітаризм виступає як глухий кут еволюційної спіралі світового розвитку, тому що він виявляє свою неефективність, недоцільність та взагалі невідповідність людській природі, що рано чи пізно приводить до його загибелі.

Авторитаризм - це різновид недемократичного політичного режиму, що характеризується зосередженням політичної влади в руках однієї особи чи групи осіб та здійсненням її за мінімальної участі народу, можливістю застосування насильства.

Довгий час авторитарний режим розглядався як особливий різновид тоталітаризму, його доповнення. Але в 60-х рр. ХХ ст. він був визнаний перехідним режимом, що виникає у результаті переходу суспільства від тоталітаризму до демократії, і з цього часу став сприйматися як самостійний вид недемократичного політичного режиму.

Авторитаризму на відміну від тоталітаризму властиві певні елементи демократизму: формальний поділ влади, багатопартійність, відмова від тотального контролю над суспільством, єдиної загальнообов'язкової ідеології тощо.

Авторитаризм є одним із найбільш поширених в історії людства видів політичного режиму. Характерними ознаками авторитарного політичного режиму є:

• концентрація державної влади в руках глави держави, уряду чи військових, відчуження народу від процесу прийняття рішень;

• монополізація державною владою політичної сфери, недопущення опозиції і політичної конкуренції, обмеження діяльності політичних партій і груп інтересів та зведення їх до мінімуму;

• опора на силові структури (армія, поліція, служба безпеки тощо), пріоритет силових методів над іншими у політичному управлінні;

• відсутність прямого втручання держави у приватний сектор економіки;

• не підконтрольність влади суспільству, народ не визнається джерелом влади;

• скасування або значне звуження політичних прав і свобод громадян;

• відсутність обов'язкової для всіх громадян ідеології;

• пристосування виборчої системи до рішень виконавчої влади, правляча еліта формується не через конкурентні вибори, а шляхом призначення;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Політичні системи світу» автора Кириченко В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма політичного режиму“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Змістовий модуль 1. Держава в політичній системі суспільства

  • Структура політичної системи

  • Функції та типологія політичних систем

  • Політична система України

  • Тема 2. Держава як основний інститут політичної системи

  • Поняття та основні ознаки держави

  • Типологія держав

  • Функції держави

  • Тема 3. Форми держави

  • Форма державного правління

  • Форма державного устрою

  • Форма політичного режиму
  • Тема 4. Глава держави

  • Порядок заміщення посади глави держави у монархіях

  • Порядок заміщення посади глави держави у республіках

  • Повноваження глави держави

  • Змістовий модуль 2. Основні інститути політичної системи суспільства

  • Порядок формування парламенту і строк його повноважень

  • Внутрішня структура парламенту

  • Конституційно-правовий статус члена парламенту

  • Тема 6. Виконавча влада (уряд)

  • Порядок формування, структура та склад уряду

  • Компетенція уряду

  • Конституційно-правова відповідальність уряду

  • Тема 7. Місцеве самоврядування

  • Система місцевого самоврядування

  • Романо-германська (континентально-європейська) система

  • Структура та порядок формування органів місцевого самоврядування

  • Компетенція органів місцевого самоврядування та їх відносини з центральними органами держави

  • Тема 8. Політичні партії та партійні системи

  • Класифікація політичних партій

  • Партійні системи

  • Однопартійна система

  • Багатопартійна система

  • Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем

  • Пропорційна виборча система

  • Рекомендована література