При формуванні націобезпекознавства слід також враховувати зворотні зв'язки. Розширення сфери прикладних теорій національної безпеки чинить вплив і на саме націобезпекознавство. І не можна виключати того факту, що із розвитком перших відбудеться формування наступного узагальнюючого мета наукового напряму, тобто широкий розвиток прикладних досліджень стане імпульсом до формування нової фундаментальної науки. Вельми цікавим у даному плані є моделювання тих прикладних теорій, які стануть цементуючим шляхом формування нового напряму, який опікуватиметься фундаментальними проблемами.
Як справедливо зазначають дослідники міждисциплінарних проблем нові фундаментальні науки розробляються через прикладні дослідження попередніх фундаментальних теорій. Так само як націобезпекознавство в якості фундаментального наукового напряму в сфері національної безпеки формується через прикладні дослідження інших фундаментальних теорій у даній сфері, а також інтеграцію, на підставі методології міждисциплінарного підходу, різноаспектних знань про національну безпеку інших наук і теорій.
У практичному плані формування націобезпекознавства є необхідним, адже воно відіграватиме фундаментальне значення - - на його базі ґрунтуватимуться ті сучасні напрями про національну безпеку, які уособлюють і є субстратом епохи безпекоцентризму.
Одним з важливих напрямів сучасних прикладних досліджень у галузі національної безпеки є застосування її ідей і методів до антропосоціокультурних систем. Також можна акцентувати увагу на завданні по виявленню і розробленню узагальнюючих ідей, на базі яких формуються нові концептуальні уявлення. Застосування нами синергетичного підходу до дослідження системи національної безпеки дозволяє сконцентрувати увагу на тих ідеях, які пов'язані із розкриттям сутності процесів самоорганізації складних нелінійних динамічних систем, пізнанням основ вибірковості, цілеспрямованості процесів функціонування та управління даними системами.
Розвиток фундаментальних наук прямо не пов'язаний із запитами практики, і їх випереджуючий розвиток слугує необхідною передумовою розгортання науково-технічного прогресу. Так само як і націобезпекознавство спрямовано не стільки на пізнання оточуючого світу, а й на задоволення однієї із духовних потреб людини — потреби пізнання. Задоволення і розвиток потреби пізнання трапляється на базі розроблення наукового методу, його теоретичного і експериментального начал, що можна виразити наступною максимою: "Пізнайте безпеку і ви станете вільними".
Внщевикладені міркування щодо значення фундаментальних і прикладних наукових напрямів дозволяють краще розкрити особливості самої постановки і вирішення міждисциплінарних проблем націобезпекознавства.
Націобезпекознавство є основою для синтезу різних наукових напрямів і теорій національної безпеки. Структура прикладних досліджень також містить ієрархічну компоненту і у свою чергу містить теоретичні ідеї та уявлення різного ступеню загальності. На базі прикладної гілки методу досліджень будується подальше чуттєве аналізування дійсності, що є необхідною передумовою розвитку самого націобезпекознавства.
Таким чином можна підбити деякі підсумки. 1. Проблема національної безпеки є з одного боку системною, тобто потребує розгляду національної безпеки в якості системи, а отже застосування системного мислення для її адекватного розуміння; а з іншого комплексною, тобто такою, що охоплює різнопредметні знання. Отже, можна стверджувати, що проблема забезпечення національної безпеки є міждисциплінарною. 2. Із урахуванням тієї обставини, що зараз відсутня цілісна система знань про національну безпеку, постає необхідність відповідно до реалій сьогодення у формуванні такої. Водночас, ураховуючи специфіку об'єкта та предмету: його різно-аспектність, багатоплановість і різнохарактерність, а також міждисциплінарність самої проблеми, постає потреба у формуванні адекватної методології дослідження, яка має носити міждисциплінарний характер. Отже, для дослідження феномену національної безпеки потрібно застосовувати міждисциплінарну методологію. 3. І, нарешті, застосування міждисциплінарної методології дає нам загальні рішення, які можуть бути пристосовані не лише до самого висхідного цілісноутворюючого напряму — націобезпекознавства — а й до інших прикладних теорій у галузі національної безпеки. Отже, можна говорити про міждисциплінарнать самого вирішення проблеми. Таким чином, природно формулюється наступна тріада, котра дозволяє аргументувати міждисциплінарність націобезпекознавства: міждисциплінарна проблема потребує застосування для свого розв'язання міждисциплінарної методологи, і як наслідок, отримання міждисциплінарного рішення.
Певним чином можна казати, що націобезпекознавство виступає мета науковим напрямом, тобто таким науковим напрямом, предметом дослідження якого є інші теорії та наукові напрями про національну безпеку. Дане твердження базується на тому, що націобезпекознавство вивчає систему положень і понять прикладних теорій, встановлює їх межі, принципи формування категорійно-понятійного апарату, тим самим, надаючи змогу більш раціональним способом конструювати їх.
Усе вищесказане дозволяє зробити висновок, що формування націобезпекознавства як холістичної системи знань про національну безпеку є нагальною потребою українства в контексті реалізації політики на євроінтеграцію, котра включає в себе інтеграцію до систем міжнародної і цементування системи загальноєвропейської безпеки. Коло проблем, які вирішує націобезпекознавство є занадто широким, водночас властивий тільки йому об'єкт та предмет дозволяє казати про те, що націобезпекознавство належить до міждисциплінарних наукових напрямів. Більш того, міждисциплінарний підхід виступатиме провідником і життєдайною силою для формування ефективної його методології, яка за своїм змістом і задумом мас стати фундаментальною і висхідною для прикладних наукових напрямів і теорій про національну безпеку.
У свою чергу, націобезпекознавство виступає цілісноутворю-ючим компонентом для прикладних теорій, які характеризуватимуться власними специфічними закономірностями розвитку. Зрештою, націобезпекознавство є міждисциплінарним науковим напрямом і через те, що коло проблем, вирішуваних ним, обумовлене самою їх міждисциплінарністю, а отже і результати конкретних досліджень носять адекватний їм міждисциплінарний характер. Це є ще одним свідченням того, що цілісна система знань про національну безпеку — націобезпекознавство — є міждисциплінарним науковим напрямом.
Основні категорії націобезпекознавства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Національна безпека України» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства“ на сторінці 2. Приємного читання.
