Розділ «3.3. Партнерство з НАТО: сьогодення і майбутнє»

Події в Україні навколо президентських виборів продемонстрували, що більшість українських громадян патріотично налаштована і може відстоювати свої ідеали. Вибір було зроблено: українці віддали перевагу В. Ющенку і зробили все можливе, щоби в них не відібрали перемогу, не відібрали право голосу, щоби поважали їхній вибір. Зрозуміло, що без участі ззовні — як з боку Росії, так і з боку США, українські події, вірогідно, розвивалися б за іншим сценарієм. Очевидно й те, що хоч би якої сили була підтримка ззовні, але без об'єднання і волі громадян, без відчайдушного пориву людей помаранчева революція не відбулася б.

Американська сторона запропонувала конкретні кроки співпраці, серед яких — широке співробітництво Військово-Морських сил США і Військово-Морських Збройних Сил України. Серед напрямів військової співпраці — проведення штабних переговорів, оборонне планування, питання про склад, завдання Й підготовку підрозділів ВМС України, а також проведення спільних військових навчань ВМС України і США, заплановані до кінця 2006 р. Розглянуто також перспективи спільних антитерористичних дій за програмою "Active endeavour".

В обмін на запропоновану підтримку значні сподівання США покладали на більш сприятливе ставлення до американського бізнесу в Україні. Інтерес до цього питання з боку США, очевидно, можна пояснити значною залежністю від імпорту нафти. Ця заінтересованість дає підстави українській стороні розраховувати й на матеріальну підтримку з боку США ідеї прямого використання нафтопроводу "Одеса — Броди". Плани США щодо України міцно пов'язані з новообраним президентом. Під час візиту В. Ющенка до США в січні 2005 р. його особливо тепло зустрічали в різних містах країни. У Чикаго, наприклад, де 99,6 % американських українців проголосували на президентських виборах за В. Ющенка, на нього очікували півтори тисячі представників української діаспори США.

У результаті помаранчевої революції на Європейському континенті про Україну заговорили як про найбільш вірогідного члена Європейського Союзу вже найближчим часом. Голова Європейського парламенту іспанський соціаліст Хосе Борель, обраний на цю посаду в липні 2004 р. більшістю голосів (388), виступаючи перед Сеймом Республіки Польща, висловив своє бачення майбутнього розвитку спільної Європи. Він наголосив, що Євросоюз вступає в нову фазу, для якої є характерним перехід від розширення спільних інтересів до спільної політики. На його думку, ЄС має звернути свої погляди на Схід і на ймовірних нових учасників, серед яких — Україна, яка є частиною європейського простору: "Ми маємо вирішити, чи вона стане частиною Євросоюзу, або залишиться під російським впливом". У цьому зв'язку відповідальне завдання покладалося на Польщу, яка завдяки контактам і знанням українських проблем має стати мостом між ЄС і Україною. "Повертаючи Україну до нашої родини, ми знову станемо єдиною Європою, яка повернеться до спільної історії, перерваної в момент, коли половина Європи була захоплена комунізмом", — наголосив X. Борель.