С 100 , С2 175 попе с3 245 полг с4
-1- _-_ 1; _-_ 0,875; -^ _--0,816 ; _ 0,75 і т. п.
у 100 У2 200 У3 300 У4
Якщо дохід низький, він буде цілком витрачений на споживання. Якщо дохід зростає, то споживання збільшується, але не в тій самій пропорції, що й дохід. Частина доходу зберігається. Відношення C : Y називається середньою схильністю до споживання ( APC ). На графіку показане відношення приросту споживання до приросту доходу AC : AY = MPC , яке визначає граничну схильність до споживання MPC . Математично MPC являє собою нахил кривої споживання. Гранична схильність до споживання змінюється в межах 0 < MPC < 1.
Схильність до заощадження
Схильність до заощадження характеризує зміну заощадження до зміни доходу. Заощадження S = Y - C, де S - заощадження, Y - дохід, C - споживання. Оскільки споживання розглядається як функція лише доходу C = f (Y), то S = Y - f (Y). Середня схильність до заощадження APS = S : Y . Гранична схильність до заощадження MPS = AS : AY . Математично MPS являє собою нахил кривої заощаджень.
Величина заощадженого доходу збільшується зі зростанням доходу більш високими темпами. Споживання плюс заощадження дорівнює доходу: C + S = Y . Середня схильність до споживання APC плюс середня схильність до заощадження APS рівна одини-
CS
ці: APC + APS = 1, чи ^ + y ~ Приріст споживання плюс приріст заощадження складає приріст доходу: AC + AS = AY. Гранична
схильність до споживання MPC плюс гранична схильність до заощадження MPS дорівнює одиниці:
Мультиплікатор. Історичне походження
У 20-30-х роках XX століття безробіття в капіталістичних країнах стало постійним і досягло високого рівня. Економісти розробляли способи збільшення зайнятості. Р. Ф. Кан запропонував принцип мультиплікатора, який показує, що початкове збільшення інвестицій створює "первинну" зайнятість для робітників, зайнятих у конкретному виробництві. їх витрати забезпечують "вторинну" зайнятість у галузях, які виробляють споживчі товари. Співвідношення між загальним і первинним збільшенням зайнятості є "мультиплікатором зайнятості". Таке історичне походження мультиплікатора. Пізніше ідея мультиплікатора досліджувалася багатьма економістами стосовно різних економічних процесів.
Розглянемо мультиплікатор Дж. М. Кейнса. Кейнс визначає національний дохід У як суму споживання С та інвестицій І , тобто У _ С +1. Споживання є лінійною функцією національного доходу, тобто С _ сУ + А, де с - гранична схильність до споживання - виражає пропорцію, в якій споживання зростає при зростанні доходу; А - базове споживання, величина постійна. Національний до-
I + А 1 хід У = сУ + А +1, звідси У =--. Вираз ^- показує, наскільки зростає національний дохід при заданому зростанні інвестицій, і тому називається мультиплікатором інвестицій або просто мультиплікатором, який є одним із ключових понять теорії Кейнса.
Акселератор
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимірювання інфляції“ на сторінці 2. Приємного читання.
