Із звичайного доходу здійснюються відрахування, що складають:
• змінні витрати виробництва (УС);
• витрати обігу (збуту);
• адміністративні витрати;
• витрати на комунальні послуги;
• процент за кредит;
• амортизаційні відрахування;
• нерозподілений дохід (прибуток підприємства).
Капітальний дохід утворюється від перепродажу активів підприємства - землі, майна, що здається в оренду, інших ресурсів, а також акцій і облігацій, але не раніше, ніж через півроку після їх придбання.
Дивідендний дохід підприємства - це сума дивідендів від акцій інших корпорацій, якими володіє дана фірма.
Сума звичайного, капітального і дивідендного доходів утворює валовий (загальний) дохід підприємства (див. статтю до графіка: "Крива валового доходу").
Валовий дохід підприємства використовується на покриття усіх витрат, амортизаційні відрахування, виплату процентів за кредит. Те, що залишається після цього, утворює нерозподілений або чистий дохід підприємства.
Чистий дохід - це прибуток підприємства, тобто різниця між валовим доходом і сумою витрат фірми.
Якщо фірма господарює неефективно, то замість чистого доходу може одержати чисті збитки (коли витрати перевищують грошові доходи). При неспроможності подолати загальну збитковість протягом тривалого часу фірма банкрутує, втрачає статус юридичної особи і суб’єкта підприємницької діяльності та випадає із ринкової конкуренції.
За марксистською концепцією валовий і чистий дохід також формуються із грошових надходжень підприємства. Однак валовий дохід при цьому визначається як різниця між грошовою виручкою і матеріальними затратами на виробництво і збут продукції (витрати на засоби і витрати праці). У цьому випадку чистий дохід - це різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці за виконання всіх господарських операцій.
Згідно даного підходу, валовий дохід утворюється вартістю, створеною виключно живою працею найманих робітників підприємства. Капіталові ж відводиться пасивна роль - він вважається лише умовою приведення в рух робочої сили і створення нею нової вартості.
Сучасна економічна наука розглядає загальний дохід підприємства як результат функціонування усіх виробничих факторів. Тому грошова виручка підприємства містить у собі факторні доходи: заробітна плата - дохід на працю, процент - на капітал, рента - на землю, підприємницький дохід (чистий дохід) - на підприємницькі здібності. Однак лише чистий дохід утворює прибуток підприємства, а заробітна плата, рента і процент - це витрати.
Важливе значення в оцінці діяльності фірми відіграє граничний дохід.
Граничний дохід - це величина зміни сукупного (валового) доходу у результаті додаткового продажу одиниці товару (див. статтю до графіку "Граничний (додатковий дохід) MR").
Для фірми, що функціонує на конкурентному ринку, граничний дохід MR (Marginal Revenue) завжди дорівнює ринковій ціні одиниці товару (Р), тобто MR = P. Така фірма може продати товару стільки, скільки забажає, за діючою у даний момент ринковою ціною. Але вплинути на ціну вона ніяк не може, адже ринок конкурентний.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід“ на сторінці 5. Приємного читання.
