Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність

Економічна теорія

У дуже малих організаціях (підприємствах) горизонтальний поділ праці не можна досить чітко встановити. Власники, які є водночас і управляючими маленьких ресторанів, можуть по черзі то готувати їжу, то обслуговувати відвідувачів.

Але більшість підприємств має такий горизонтальний поділ праці, що можна прослідкувати функції та мету діяльності кожної ланки виробництва. Класичним зразком горизонтального поділу праці є розподіл праці на виробничих підприємствах. Наприклад, це виробництво, маркетинг та фінанси. Вони є основними видами діяльності, які повинні бути успішно виконаними для того, щоб фірма досягла поставленої мети.

Складні організації здійснюють чіткий горизонтальний поділ праці за рахунок утворення підрозділів, які виконують специфічні конкретні завдання та досягають конкретних специфічних цілей. Такі підрозділи часто називають відділеннями чи службами, але існують і інші назви. Як і вся організація, частиною якої є підрозділи, останні репрезентують групи людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.

Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось повинен координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети.

Тому об’єктивно виникає потреба у відокремлені управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління зв’язана з процесами поділу праці на підприємстві.

Управління, яке в (широкому розумінні) є діяльністю, спрямованою на координацію роботи інших людей (трудових колективів), також є складною системою. Диференціація та координація управлінської праці, формування рівнів управління здійснюється за допомогою вертикального поділу праці.

Вертикальний поділ праці приводить до формування рівнів керівництва по вертикалі. Більшість організацій має три рівні керівництва: верхній, середній і нижній. Керівники кожного рівня виконують однакові функції. Різниця лише в тому, якого значення вони надають тій чи іншій функції. Керівники верхнього рівня приділяють плануванню та організації більше часу, ніж керівники нижчих рівнів.

Керівники верхнього рівня середніх і великих організацій концентрують увагу на плануванні майбутнього, постановці мети, визначенні курсу дій, правил і процедур їх виконання. Вони відповідають за процвітання організації і тому повинні планувати, спрямовувати та контролювати її діяльність.

До працівників (керівників) вищої ланки відносяться: президент компанії, міністр, ректор і т.д. Робота керівника вищої компанії є дуже відповідальною, тому що фронт роботи великий, а темп діяльності напружений. їхня робота, в основному, полягає в розумовій діяльності. Вони постійно повинні приймати управлінські рішення.

Керівники середньої ланки очолюють відділення та відділи. Вони повинні так організувати їхню роботу, щоб цілі організації були досягнуті, а її політика проводилася в життя; повинні добирати та зберігати хороших працівників. Вони відповідають за керівництво повсякденною діяльністю своїх підрозділів, контролюють роботу працівників нижчої ланки і передають оброблену інформацію для працівників та керівництва вищої ланки. На працівників середньої ланки лягає істотно велика частка відповідальності. До середньої ланки керівників належать керівники цехів, складів, начальники ВТК, завідувачі відділом, декан та ін.

Нижній рівень керівництва - це рівень посадових осіб, які безпосередньо керують роботою своїх підлеглих. Посади менеджерів нижньої ланки такі: майстер, бригадир, керівник групи, агент з питань постачання, експедитор.

Менеджер нижнього рівня витрачає більшу частину свого часу на мотивацію та контроль підлеглих. На цьому рівні управління функції планування та організації менш важливі для менеджера, ніж функції контролю та мотивації.

Робітники нижчої ланки здійснюють працю та контроль за виконанням виробничих завдань, за використанням ресурсів (сировини, устаткування, кадрів). До молодших робітників відносяться лінійний працівник, токар швачка майстер завідувач лабораторією і т. п. Робота робітників нижчої ланки є найрізноманітнішою, характеризується частими переходами від одного виду діяльності до іншого.

І все-таки більшість керівників виконує всі чотири функції управління. Слід зауважити, що ясно та чітко визначати кожний з трьох рівнів керівництва неможливо.

Поділ праці є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Історія свідчить, що людство саме тому приділяло увагу поділу праці, що він зумовлював значне зростання її продуктивності. Економічною формую поділу праці є спеціалізація.

Спеціалізація - це поділ старих і формування нових галузей суспільного виробництва, а також поділ праці всередині галузі. Найважливішими чинниками виробництва є розвиток ринкових відносин, зростання масштабів виробництва, науково-технічний прогрес.

Підприємства різняться між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Про те всі вони як системи мають і певні спільні характеристики (загальні риси), з-поміж яких передовсім треба назвати функції управління - об’єктивно зумовлені загальні напрямки або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомогою систем и методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб одержати потрібний результат можна лише через вплив на неї керуючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, який й забезпечує досягнення поставленої мети. Такі інструменти заведено називати методами управління.

Методи управління - це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації).

Управління фірмою (підприємством, організацією) спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, передовсім матеріальне. Тому основою класифікації методів є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління діяльністю підприємства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Білецька Л.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 2. Найпростіше розуміння економіки. Основні етапи розвитку економічної теорії

  • Глава 3. Предмет, метод, і функції економічної теорії

  • Глава 4. Економічні системи

  • Економічний зміст власності. Типи і форми власності

  • Продукт виробництва. Потреби і економічний вибір

  • Глава 5. Суспільне виробництво. Еволюція товарного виробництва

  • Товар та його властивості

  • Глава 6. Сутність грошей, грошових систем і їх еволюція

  • Функції грошей

  • Теорії грошей

  • Грошова маса та її агрегати

  • Закон грошового обігу

  • Система грошового обігу та її типи

  • Інфляція і дефляція

  • Розділ II. Мікроекономіка

  • Глава 8. Поведінка споживача в ринковій економіці

  • Глава 9. Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність
  • Підприємницька діяльність

  • Менеджмент фірми

  • Посадова влада

  • Сутність та основи маркетингу

  • Глава 10. Витрати. Прибуток. Дохід

  • Глава 11. Конкуренція і ринкова влада. Антимонопольне регулювання

  • Монополістична конкуренція і олігополія

  • Антимонопольне регулювання

  • Глава 12. Функціонування найважливіших . Ринків факторів виробництва

  • Форми безробіття. Закон Оукена

  • Методи досліджень та способи регулювання зайнятості. Крива Філліпса. Мультиплікатор зайнятості Р. Кана та Дж. М. Кейнса

  • Заробітна плата

  • Рівні заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата

  • Ринок капіталів. Процентна ставка та інвестиції

  • Кредит та його форми

  • Банки, їх види і функції. Кредитно-банківська система

  • Позичковий процент і його норма

  • Ринок цінних паперів як особлива форма руху капіталів

  • Фондові біржі та їх функції

  • Ринок землі. Рента

  • Економічна природа рентних відносин

  • Розділ III. Макроекономіка

  • Національний продукт

  • Національний дохід

  • Національне багатство

  • Ефективність суспільного виробництва та її визначення

  • Глава 14. Економічне зростання і розвиток

  • Вимір економічного зростання

  • Типи економічного зростання

  • Економічна стагнація

  • Сучасні моделі економічного зростання

  • Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічного зростання

  • Принципи акселерації економічного зростання

  • Глава 15. Циклічність економічного розвитку

  • Фази економічного циклу

  • Глава 16. Макроекономічна рівновага

  • Відтворення і пропорційність суспільного виробництва

  • Концепції загальної економічної рівноваги

  • Кейнсіанська модель рівноваги: розширений варіант

  • Глава 17. Роль держави у ринковій економіці. Державне регулювання економіки

  • Основні функції сучасної держави

  • Фінансові форми макроекономічного регулювання

  • Грошово-кредитне регулювання

  • Соціальна політика держави і розподіл доходів

  • Глава 18. Світова економіка. Загальна характеристика світового співтовариства

  • Міжнародний поділ праці

  • Економічна інтеграція та інтернаціоналізація

  • Світовий ринок. Міжнародна торгівля. Теорії ринку

  • Ефективність зовнішньоекономічних відносин

  • Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків

  • Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Глава 19. Світова валютна система

  • Основні етапи розвитку світової валютної системи

  • Валютні ринки і валютні операції

  • ГРАФІКИ ТА ФОРМУЛИ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

  • Перехресна еластичність

  • Еластичність пропозиції

  • Миттєва, короткострокова і тривала рівновага

  • Загальна економічна рівновага

  • Оптимум В. Парето

  • Поняття корисності

  • Еластичність кривої граничної корисності

  • Рівновага споживача на ринку

  • Вплив податків на ціну ринкової рівноваги

  • Криві середніх постійних, середніх змінних і середніх повних витрат

  • Крива довгострокових середніх витрат

  • Крива валового доходу

  • Рівновага фірми в довгостроковому періоді в умовах чистої конкуренції

  • Правило "Великого пальця" при ціноутворенні для монополіста

  • Олігополія. Модель Курно. Ламана крива попиту Суїзі

  • Розширене, просте і звужене відтворення суспільного виробництва

  • Марксистські схеми суспільного відтворення

  • Валовий національний продукт. Національний дохід

  • Вимірювання інфляції

  • Акселератор

  • Кейсіанська модель рівноваги: базовий варіант

  • Роль держави у стимулюванні сукупного попиту за рахунок власних витрат і регулювання чистого експорту

  • Кейнсіанська перевага ліквідності

  • Перевага ліквідності. Рівноважний рівень процента

  • Крива Філліпса

  • Крива Лоренца

  • Рівновага ринку послуг природних ресурсів