Розділ 7. Економічна теорія права: становлення, розвиток, методологія, предметний простір

3. Прикладом може бути опублікована в 1970 році книга Г. Калабрезі "Витрати нещасних випадків". У цій книзі Калабрезі здійснив спробу показати, як суспільство зможе краще контролювати нещасні випадки, ввівши структуру правових норм і інститутів, засновану на принципах економічної теорії. Він досить критично ставився до існуючої системи відповідальності за нещасні випадки. Вважав, що вона є перешкодою на шляху прийняття його версії оптимального регулювання нещасних випадків.

4. Учені-фахівці в області економічної теорії права, що працюють у традиції Чиказької школи економіки права, визнають, що, незважаючи на те, що економічний аналіз володіє потужними аналітичними інструментами, все-таки компетентність економістів у вирішенні правових проблем обмежена. Економічний підхід може бути корисним для позитивного аналізу ефективності альтернативних правових норм і вивчення впливу правових норм на розподіл багатства й доходу.

Тамбовцев, наприклад, говорить про доведену корисність економічного аналізу для здійснення правових реформ, поліпшення як окремих правових актів, так і всієї системи, що забезпечує їхнє впровадження в життя, тобто про продуктивність нормативного економічного аналізу права (Право и экономическая теория. Учебное пособие / Тамбовцев В. Л. - М.:Инфра_М, 2005,с.1б).

Однак, економічні моделі пропонують спрощене зображення реальності, тому використання цих інструментів для розробки політики може бути досить небезпечним, оскільки нормативний економічний аналіз може не помітити багато ненавмисних наслідків правового втручання.

7.4. Економічний і юридичний підходи до аналізу права

Часто економістові і юристові важко прийти до взаєморозуміння.

Прикладом може стати договір про материнський суррогат [1, с.12]. Жінка не може мати дітей. Вона разом із чоловіком звертається до іншої жінки із пропозицією за певну плату виносити дитину. Сурогатну матір штучно запліднюють. Після народження дитини сурогатна мати повертає гроші й відмовляється віддати дитину. Постає питання: як бути з дитиною - залишити сурогатній матері, чи передати подружній парі?

Юрист відмітить, що дана угода подібна продажу батьківських прав. Угода, імовірно, буде визнана такою, що суперечить основам моралі, з посиланням на порушення прав людини. Дитину, імовірно, залишать сурогатній матері. Втім результат залежить від законодавства, а ось напрям аналізу від законодавства не залежить.

Для юриста важливо те, що в суспільстві розуміється під справедливістю. Він мислить категоріями минулого (ex post) намагаючись інтерпретувати факти, що відбулися. Основним стає дедуктивний підхід, при якому умовиводи робляться від одиничного до загального (див. рис).

Рис.1. Відмінність економічного і юридичного підходів [1,c.13]

Економіст буде розглядати те, як рішення суду вплине на майбутнє. Якщо дитину залишити сурогатній матері, то кількість угод про сурогатне материнство скоротиться. Тепер подружжя, яке не схильне до ризику, буде шукати інші альтернативні шляхи, що дозволять мати дитину. Кількість народжених дітей знизиться.

Укладений договір приводить не до перерозподілу цінності дитини, а до її створення, сприяє дітонародженню. Подальший аналіз необхідно проводити виходячи з того, чи потрібні суспільству діти. Якщо ні, то договір повинен бути визнаний недійсним, якщо потрібні, договір потрібно захищати.

Основна відмінність економічного способу мислення в тім, що економіст мислить категоріями майбутнього[2]. Він аналізує, наскільки ефективне прийняте рішення, намагаючись стримувати небажану активність. Для економіки в більшій мірі характерним є дедуктивний підхід, при якому робиться спроба створення загальної теорії із застосуванням її для прогнозування результатів і аналізу окремих випадків. Такий підхід відрізняється здатністю виявляти й оперувати категоріями, неявно вираженими в конкретних випадках.

Він заснований на побудові загального методологічного походу до вирішення проблем.

Іншою вдалою ілюстрацією економічного підходу є категорія безповоротних (уже здійснених) витрат [1,с.13]. Виготовлення порцелянового слона в натуральну величину коштує $1000. Ви вже витратили $990 на виготовлення, але виявляєте, що не зможете продати його дорожче, ніж за $100. Якщо не економіст може залишити недоробленого слона як пам'ятник власної дурості (адже $1000 витрат більше $100 виторгу від продажу), то економіст віднесе $990 до безповоротних витрат і закінчить виробництво (адже $100 виторгу від продажу більше $10 витрат). На рішення економістів не впливають категорії минулого.

Найбільшою складністю в сприйнятті економічного походу юристами став "юридичний позитивізм". Будь-яке рішення законодавця сприймається як даність. Правильність закону не обговорюється, обговорюються тільки проблеми його застосування. У зв'язку з цим альтернативність мислення економіста, що сприймає закон тільки як один з варіантів досягнення мети, не сприймається. Закон сприймається економістом не як щось незмінне, а отже, стає можливим пошук шляхів збільшення його ефективності.

Примітки

1. Шмаков А. В. Экономический анализ права: учеб. пособие. 4.1 / А. В. Шмаков. - Новосибирск : Изд-во НГТУ, 2005. - 136 с.

2. Познер Р. Экономический анализ права / пер. с англ.; под ред. В.Л. Тамбовцева. - СПб: Экономическая школа, 2004. - Т.1. - С.30-35 [ Глава1-2]; Тамбовцев В.Л. Право и экономическая теория: учеб. Пособие. - М. ИНФРА-М, 2005; Одинцова М. И. Экономика права: учеб.пособие. - М. : Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2007.

7.5. Інструментарій неокласичної економічної теорії та його застосування в дослідженні права