• синергетичний підхід надає можливість явища правової педагогіки досліджувати як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких грунтується на випадкових процесах, особливо в їх кризових, нестабільних станах;
• поведінковий (біхевіористський) підхід акцентує увагу на дослідженні й інтерпретації явищ правової педагогіки з позицій домінуючого значення їх поведінкових характеристик, тобто процесів взаємодії з навколишнім середовищем, зокрема, зміни своїх станів в залежності від зовнішнього впливу і, навпаки, зміни зовнішнього середовища відповідно до закономірностей свого розвитку. Результатом і предметом досліджень правової педагогіки в межах даного підходу є правомірна і протиправна поведінка, правова активність, правове спілкування;
• гуманістичний підхід передбачає дослідження явищ правової педагогіки на основі визнання людини найвищою соціальною цінністю, вільний розвиток якої є метою, а не засобом соціального розвитку.
Методи структуруються за ієрархією не тільки на рівні загальної методології, але і на рівні окремої науки або окремої наукової дисципліни, тобто виділяються система і структура методів правової педагогіки й структура методів окремої її складової (наприклад, превентивна педагогіка тощо).
Метод як засіб пізнання є способом відбиття і відтворення в мисленні досліджуваного предмета.
Так, наприклад, система методів превентивної педагогіки складається з чотирьох рівнів:
• загально-пізнавальні методи, теорія яких розробляється філософськими науками (діалектичною та формальною логікою, наукознавством), психологією і педагогікою;
• галузеві методи, теорія яких розробляється галузевими науками (соціологією, психологією) (наприклад, методи соціальної роботи: методи соціальної діагностики (інтерв'ю, моніторинг, соціологічне опитування, експертна оцінка, біографічний метод); методи соціальної профілактики (превентивний метод, соціальна терапія, група підтримки); методи соціальної реабілітації (статусне зміщення, групова терапія); психологічні методи: психодіагностичні (тести, анкети, соціометрія); психокорекційні (арт-терапія, тренінг поведінки, ігрова корекція, соціально-психологічний тренінг); методи психологічного консультування (інтерпретація, ідентифікація); методи психотерапії (психоаналіз, самопереконання, групова терапія, сімейна психотерапія);
• регіональні методи, тобто конкретизовані галузеві методи, у назві яких відбиті окремі явища, процеси (наприклад, методи ранньої превенції (формування суспільної свідомості; формування досвіду поведінки; стимулювання діяльності і поведінки), теорії яких розробляються відповідними науками;
• конкретний метод, що являє собою галузевий або регіональний метод, конкретизований задачею й об'єктом дослідження (наприклад, превентивне прогнозування й планування із метою визначення умов (соціальні явища, процеси, спрямованість політики), за яких стала б можливою позитивна зміна стану правопорушень).
Структура правової педагогіки
Структура правової педагогіки така:
• вступ до курсу – характеризує навчальну дисципліну в цілому у співвідношенні до педагогічної та юридичної науки, визначаються обсяги необхідних знань, їх практична значущість;
• превентивна педагогіка (девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації, особливості виховання та навчання дітей з девіантною поведінкою);
• пенітенціарна педагогіка;
• постпенітенціарна педагогіка (особливості правового виховання в роботі із перевиховання засуджених);
• до структури курсу входять питання юридичної освіти у різних країнах;
• необхідним моментом є також висвітлення педагогічної підготовки юристів.
ПРАВОВА КУЛЬТУРА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія правової педагогіки“ на сторінці 5. Приємного читання.
