Серед ідей М. Бахтіна, які збагачують теорію інтерактивних технологій, варто звернути на такі:
• проблема "Я – Інший", яка конкретизується поняттями "Я – для – Себе", "Я – для – Іншого", "Інший – для – Мене";
• активність того, хто пізнає, та активність того, хто відкривається (діалогічність);
• уміння пізнати і уміння виразити себе;
• взаємодія кругозору того, хто пізнає, з кругозором іншого суб'єкта пізнання;
• роль елементів вираження (тіло не як мертва річ, обличчя, очі тощо), у ньому схрещуються і з'єднуються дві свідомості ("Я та Іншого"), тут "Я" існує для "Іншого" і за допомогою "Іншого".
• 3. Істотна ознака постнекласичної раціональності (друга половина XX – початок XXI cm.) – постійна включеність суб'єктивної діяльності в "тіло знання" (поняття І. Добронравової).
Головним у структурі, логічній організації, методах і засобах діяльності стає діалог. Відтак постнекласична раціональність не лише широко застосовує ідеї інтерактивності, інтерактивного навчання, а й вибудовує та осмислює їх з урахуванням інформаційно-комунікаційних досягнень сучасної науки.
Поапнеклааїчна раціональність враховує співвіднесеність характеру отриманих знань про об'єкт не тільки з особливістю засобів та операцій діяльності субота, що пізнає, а й з її ціннісно-цільовими структурами; здійснюється експлікація, наукове пояснення цінностей та співвіднесення їх з соціальними цілями й цінностями.
Новий тип раціональності – постнекласичний – активно продукує ідею інтерактивності навчання, оскільки:
• змінюються взаємозв'язки суб'єкта і об'єкта знання, спостерігаємо зсув від суб'єкта пізнання як нейтрального спостерігача до суб'єкта як активного агента пізнання; об'єкт пізнання починають сприймати не як єдине ціле, а як сукупність локальних утворень з невизначеною логікою змін;
• змінюється методологія: механістичну, статичну й системну моделі об'єкта дослідження все частіше замінює модель діатропна, тобто така, що враховує різноманітність як причину життя;
• жорстко категоріальний тип мислення поступово змінюється на образний, де образ (метафора) є носієм також логічних зв'язків;
• формується блок загальнонаукового знання з нетрадиційними синергетичними, діатропними та іншими аспектами;
• межі між гуманітарним і природничим знанням стають рухливішими і взаємопрониклими, активізуються міждисциплінарні дослідження;
• змінюється картина світу – на зміну образу діючої машини приходить образ світу як саду.
Кожна з названих стадій має свою парадигму, свою картину світу, свої фундаментальні ідеї. Класична стадія має свою парадигмою механіку, її картина світу будується на принципі жорсткого (лапласівського) детермінізму, їй відповідає образ світобудови як годинникового механізму. З некласичною наукою пов'язані парадигмі відносності, дискретності, квантування, імовірно, додатковості. Постнекласичній стадії відповідає парадигма становлення і самоорганізації. Основні риси нового (постнекласичного) образу науки виражаються синергетикою, яка вивчає загальні принципи процесів самоорганізації, що протікають у системах найрізноманітнішої природи (фізичних, біологічних, технічних, соціальних тощо).
Введеш терміну "парадигма" пов'язують з німецьким філософом-позитивістом Г. 6ергманом (1840 – 1904 pp.), який запропонував це поняття для характеристики нормативної методології. Поширив цей термін американський фізик та історик 1. Кун (1922- 1996 pp.) у праці "Структура научных революций" (1962 р.). Він запропонував власну систему понять, яка описувала теорію наукових революцій. Всередині цієї системи найважливіше місце учений відвів парадигмі: "Под парадигмами я подразумеваю признанные всеми научные достижения, которые в течение определенного времени дают научному сообществу модель постановки проблем и их решений".
Зміна парадигми – наукова революція, якій передують emam: допарадигмальний; власне, парадигмальной (так звані ненормальні науки); криза нормальної науки (екстраординальнанаука); наукова революція, що полягає у зміні парадигм.
Парадигму слід розглядати не просто провідною теорією, а частиною цілого світогляду, у якому вона існує разом зі всіма висновками, досягнутими завдяки цій парадигмі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правова педагогіка» автора Фоменко Н.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЮРИСТІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.
