У педагогічній літературі сьогодні активно використовується термін "модель застосування телекомунікаційних мереж у навчанні", під яким розуміється тип структурованої організованої діяльності, спрямованої на здобуття знань із застосуванням одного чи декількох режимів роботи в Internet [6].
Існують різні класифікації застосування телекомунікаційних мереж у навчанні. Деякі вчені описують їх технічні можливості для організації педагогічної діяльності, а також їх вплив на здобуття знань (Е. Акерман [11], М. Варшауєр і Р. Керн [20], М. Обе [12]). Інші аналізують можливості Internet з точки зору предметного змісту й рівня навчання (Д. Шан [14], Л. Ван Дазен, Б. Уорзен [19]. Описані варіанти діяльності для учнів, розсіяних по всьому світу (Д. Шан), і спрямовані на використання в звичайному класі для пожвавлення роботи або подолання фізичних обмежень класу (Т. Барнс, Ж. Стакер [13]). Існують варіанти роботи для здобуття початкового рівня в різних дисциплінах (Л. Міллер, Дж. Ослон [17]) й адресовані виключно компетентній аудиторії (Б. Поеллюбер [18]). Як знайти серед них найбільш прийнятні?
Серед чисельних класифікацій слід особливо відзначити класифікацію Джуді Харріс [16]. Вона заснована на пізнавальній діяльності того, хто навчається. Кожна з категорій (блоків) поєднує декілька моделей застосування Internet у навчанні.
Перший блок підкреслює важливість і багатство міжособис- тісних контактів як між окремими студентами, так і між групами. Частіше за все в таких моделях використовується електронна пошта. Коли викладачі та студенти "підключені" до всієї планети, змінюється стратегія навчання й учіння. Студенти починають цінувати, розуміти й поважати культурні, політичні, лінгвістичні розбіжності та подібності. їх сприйняття світу в цілому й свого власного світу змінюється. Викладачі, які користуються Internet, актуалізують зміст своїх курсів, мають можливість спілкуватись з колегами, розширюють міжпредметні зв'язки.
До цього блоку можна віднести наступні моделі.
• Листування між окремими студентами.
• Планетарні класи - студенти є членами групи й контактують також із групою. Класи повинні мати спільні характеристики (вік, професійний рівень, мова спілкування, інтереси тощо), а також додаткові спільні прояви (культура, мови, країни, континенти тощо).
• Ділова гра, яку проводить студент - найбільш цікавим прикладом є проект "Доктор Наука". Один зі студентів проводить віртуальні зустрічі з іншими студентами, будучи прихованим за маскою цього персонажу. При цьому студенти можуть задавати йому будь-які різні питання, і, щоб відповісти на них, ведучий повинен багато читати й розбиратись в обговорюваній темі. До того ж, давно доведено, що найкращий шлях вивчити що-небудь - це розпочати викладати.
• Ділова гра, яку проводить викладач, - у якості приклада наведемо один із сайтів (Квебек, Канада). Викладачі організували віртуальне селище кінця XIX століття (на матеріалі курсу "Іноземна мова"). Кожен з викладачів узяв на себе різні ролі - коваля, лікаря, листоноші та ін. Студенти, щоб поспілкуватись з різними персонажами, повинні добре уявляти собі, яким було життя в ту епоху, а для цього їм необхідно прочитати багато книг.
• Віртуальна зустріч - студенти можуть звернутись з питаннями до будь-якої відомої особистості, наприклад, до Нобелевсько- го лауреату. Разом з повідомленням про зустріч подається досьє такого змісту: як прийняти участь у зустрічі; коротка біографія запрошеного; публікація однієї з його робіт (наприклад, статті); як підписатися на лист розсилки; як буде відбуватись зустріч.
• Наставництво - подібна модель часто застосовується у Франції. Наприклад, існує сервер, де студенту допоможуть зробити домашнє завдання, але не шляхом надання готової відповіді, а лише підведенням його до способу розв'язання.
Розглянемо більш детально листування між окремими студентами. Дана модель використання телекомунікаційної мережі може бути джерелом мотивації. Основними факторами успіху виявляються педагогічна розробленість діяльності, жорсткий контроль з боку викладача та творчий характер листування.
Етапи реалізації даної моделі:
• визначити чіткі цілі діяльності;
• опублікувати свій проект або знайти подібні серед тих, що пропонуються іншими викладачами;
• домовитись з одним або декількома викладачами, які мають подібні цілі;
• виходячи з цілей визначити тему дискусії;
• дати зрозуміти студентам важливість попередньої роботи над змістом;
• визначити тривалість передбачуваного листування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій“ на сторінці 1. Приємного читання.
