Компетентність сьогодні - це одиниця виміру освіченості людини, оскільки здобуті вміння та навички є недостатнім виміром рівня якості освіти. Компетентність розглядається також як базова характеристика особистості, бачення вирішення проблемних ситуацій, стійка її частина, за якою можна передбачити поведінку людини як в життєвих ситуаціях, так і в професійних.
Компетентність розглядається як потенціал у спеціальній галузі. Відтак, поняття "кваліфікація" та "компетентність" тісно пов'язані, адже рівень професійної компетентності впливає на ступінь кваліфікації спеціаліста.
Необхідність забезпечення якості професійної підготовки у ВНЗ передбачає розгляд сутності професійної компетентності викладача.
Тлумачний словник іншомовних слів розкриває поняття "компетентний" як такий, що володіє компетенцією - колом повноважень якої-небудь установи, особи або колом справ, питань, які підпорядковуються чиємусь веденню. Competent (франц.) - компетентний, правочинний. Competens (від лат.) - відповідний, здатний. Competere - вимагати, відповідати, бути придатним. Competence (англ.) - здатність (компетенція) [21]. Тлумачний словник української мови поняття "компетентний" визначає як обізнаний у певній галузі, знаючий, той що за своїми знаннями або повноваженнями має право робити, вирішувати що-небудь. У словнику С. Ожегова компетентність визначається як глибока обізнаність людини щодо певного кола питань, як обсяг повноважень, наданих у відповідності з обізнаністю, і характеризується наступними якостями - знаючий, обізнаний, авторитетний у галузі [19].
Як бачимо, сфера компетентності розповсюджується як на певний рівень розвитку особистості, так і на її професійні обов'язки та можливості.
У психології існує досить усталена точка зору, відповідно до якої поняття "компетентність" включає знання, уміння, навички здійснення тієї чи іншої діяльності (А.Л. Журавльов, Н.Ф. Тализіна, Р.К. Шакуров, А.І. Щербаков та інші).
В.О. Сластьонін під професійною компетентністю розуміє особистісні можливості, що дозволяють фахівцеві самостійно й ефективно вирішувати професійні завдання, ефективно використовувати теоретичні знання та послуговуватися практичними навичками [22].
Загальна феноменологія професійної компетентності знайшла відображення в дослідженнях російських науковців В.А. Адольфа, Є.В. Бондаревської, Н.В. Кузьміної, А.О. Реана, А.В. Хуторської, І.О. Зимньої, а також українських педагогів Н.М. Бібік, В.І. Бондаря, О.В. Овчарук, О.І. Пометун та інших.
Е. Шорт розглядає поняття компетентності з чотирьох боків:
• 1) поєднання вмінь, навичок, поведінки та дій у межах певної професійної діяльності;
• 2) поєднання знань, умінь, навичок у певній діяльності, яка позбавлена критеріїв оцінювання;
• 3) поєднання тих самих елементів, але з використанням стандартів;
• 4) поєднання здібностей та особистих якостей певної людини [29].
У багатьох дослідженнях науковців компетентність розглядається не як комплекс умінь і навичок, а як досвід людини. Зокрема, В.А. Болотов, В.В. Сєриков визначають компетентність як синтез когнітивного предметно- практичного й особистого досвіду. Вони зауважують, що компетентність може існувати в різних формах: як ступінь умілості, а також як спосіб особистісної самореалізації, певного підсумку саморозвитку індивіда або прояву його здібностей [5]. Розглядаючи питання компетентності викладача вищої школи, можна побачити, що фахівці, здобуваючи практичний досвід викладання, прагнуть до самореалізації, під час вирішення практичних завдань отримують професійну задоволеність і тим швидше формують свою професійну компетентність.
Досліджуючи професійну компетентність, А.К. Маркова розуміє її як поєднання здатності та готовності індивіда до професійної діяльності [17]. Разом з тим, таке визначення є досить вузьким, оскільки професійна компетентність це не лише базові знання й уміння, а також здатність спеціаліста орієнтуватися у професійних чи життєвих ситуаціях, використовуючи знання та практичні навички, отримані у період навчання.
За поглядами Н.В. Баловсяк, професійна компетентність - це найвищий рівень професійної майстерності - знань, умінь, розвитку здібностей, результатів і способів діяльності людини, норм поведінки, внутрішніх мотивів, що надають людині можливість досягти високих результатів у певній професійній діяльності. Компетентність являє собою здатність особистості виконувати професійну діяльність на найвищому рівні майстерності [3]
Е.Ф. Зеєр, О.Н. Шахматова вважають професійну компетентність однією зі складових професіоналізму та визначають її як сукупність професійних потреб, професійної придатності, професійної задоволеності, професійного успіху [25, с.251].
Професійну компетентність можна розглядати як комплекс теоретичних знань і практичних навичок, що може бути ускладнений у залежності від завдань, цілей і зовнішніх вимог, відповідність набуття практичного досвіду й синтезу знань, де наслідком може бути статус професіонала. Крім того, професійна компетентність має охоплювати гуманістичні й етичні погляди майбутніх фахівців як важливі ціннісні орієнтири їх професійної діяльності. Для викладача вищого навчального закладу ще одним досить важливим аспектом професійної компетентності є педагогічна компетентність.
Педагогічна компетентність містить у собі знання, уміння, навички, а також способи та прийоми їхньої реалізації в діяльності, спілкуванні, розвитку (саморозвитку) особистості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
