Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

Методика викладання у вищій школі

Отже, системи освіти різних країн світу мають багато розбіжностей, але сьогодні націлені на впровадження інноваційних технологій, побудову наукових центрів, формування системи освіти дорослого населення, слідування принципам "учитися протягом життя" й "учитись учитися", слідують вимогам ринку праці, застосування гнучких технологій у викладанні курсів, використання принципу комерціалізації ВНЗ і створення додаткових можливостей для студентів вищої професійної школи. Проте, відмінності у підходах до оцінки кваліфікації випускників ВНЗ призвели до необхідності об'єднання зусиль світової громади щодо створення єдиного освітнього простору.

Болонський процес являє собою саму значну й широкомасштабну реформу вищої освіти в Європі за останні тридцять років. Головна мета процесу полягає в створенні до 2010 р. загальноєвропейського освітнього простору, у рамках якого викладачі та студенти могли б зовсім вільно пересуватися, і при цьому отримана випускниками кваліфікація була б визнана у всій Європі. Головна мета реалізується в ході вирішення шести основних завдань, сформульованих у Болонській декларації 1999 р., підписаної міністрами освіти 29 європейських країн.

• 1. Гранично чітка й легко порівнянна система щаблів, включаючи видачу випускникам дипломів з додатками єдиного зразка.

• 2. Система щаблів (циклів) представлена двома головними циклами: перший орієнтований на ринок праці, другий являє собою доповнення до першого циклу.

• 3. Система нагромадження та трансферу кредитів.

• 4. Мобільність викладачів і студентів.

• 5. Співробітництво в сфері страхування.

• 6. Загальноєвропейський стандарт вищої освіти.

На зустрічі міністрів освіти у Празі в 2001 р. було проаналізовано зроблене та намічені нові орієнтири в розвитку Болонського процесу в масштабах обмеженої кількості країн. Учасники зустрічі підтвердили свою прихильність принципам Болонської декларації та підкреслили значення вищої освіти в системі демократичних цінностей, важливість диверсифікованості культур і мов, а також існуючих систем вищої освіти.

Починаючи з Празької зустрічі студенти стали розглядатися в якості компетентних, активних і конструктивних партнерів, винятково зацікавлених у співробітництві між ВНЗ різних країн Європи. Це було чітко продемонстровано в ході жвавого обміну думками між міністрами, представниками європейських ВНЗ і студентами. Саме завдяки студентам у процес був привнесений виразний соціальний аспект і вища освіта стала розглядатися як суспільне благо й як суспільна відповідальність. До участі у процесі були притягнуті нові країни, і число держав-учасників зросло до 33.

Із Празької зустрічі важливість Болонського процесу та його необхідність для загальноєвропейського освітнього простору була швидко визнана як на державному рівні, так і на рівні ВНЗ. Важливим фактором у прискоренні процесу стало прийняття на себе більш серйозних зобов'язань партнерами по Болонській декларації. Вони стали готувати та проводити важливі реформи в своїх національних системах вищої освіти. Навіть якщо окремо взята країна планувала проведення яких-небудь реформ у себе, то це стало здійснюватися з використанням досвіду інших країн і їхніх систем вищої освіти.

У ході нової зустрічі міністрів освіти у вересні 2003 р. у Берліні, через два роки після Праги, було ухвалено рішення про те, що всі країни, які підписали Європейську культурну конвенцію й бажають приєднатися до Болонського процесу, повинні обов'язково внести погоджені зміни до свої системи вищої освіти. Сьогодні загальне число учасниць досягло 40, у тому числі перебувають Росія й Україна.

Під час Берлінської зустрічі було підкреслене значення соціальних аспектів Болонського процесу. Потреба в збільшенні конкурентоспроможності повинна бути обов'язково збалансована з соціальною складовою Загальноєвропейського освітнього простору, однієї з цілей створення якого саме й є досягнення соціальної гармонії та зменшення суспільної нерівності як на національному, так і на європейському рівнях. У даному контексті учасники зустрічі підтвердили свою точку зору про те, що вища освіта є суспільним благом і суспільною відповідальністю.

Міністри освіти звернули увагу на важливість усіх елементів Болонського процесу для створення Загальноєвропейського освітнього простору та підкреслили необхідність інтенсифікації роботи на інституціональному, національному та європейському рівнях.

З метою додання процесу більшої динамічності було визначено проміжні завдання:

• створення високоефективної системи страхування;

• прискорений перехід до системи, заснованої на двох циклах;

• упровадження системи визнання рівнів (циклів) і періодів навчання.

У Берлінському комюніке за результатами саміту міністри освіти взяли на себе зобов'язання щодо розвитку системи страхування на законодавчому, національному та європейському рівнях. Вони підкреслили необхідність вироблення єдиних часткових критеріїв і методології дій у сфері страхування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності

  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання
  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог

  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА