Зараз у США близько 3000 вищих навчальних закладів усіх типів (університети, технологічні інститути, чотирирічні та дворічні коледжі), у яких учиться майже 9 млн. студентів. Із усіх країн заходу США має найбільший відсоток студентів із загальної кількості населення, далі йдуть Японія, Канада, Австралія, Нова Зеландія. Це означає, що у віковій групі населення від 18 до 20 років більш ніж 40% - студенти. Характерною рисою вищої школи США є переважна більшість часток ВНЗ, які складають понад 2/3 від їхньої загальної кількості, хоча 70% студентів учаться в державних ВНЗ. Це пояснюється тим, що серед приватних ВНЗ є невеликі, із числом студентів до 100 чоловік, у той час як у деяких державних ВНЗ учиться кілька десятків тисяч студентів.
Управління вищою освітою в США є децентралізованим, згідно 10-ї поправки до Конституції, уся система освіти підлегла органам управління окремих штатів. На державному рівні керівництво здійснюється відомством освіти, що входить до складу департаменту охорони здоров'я й соціального забезпечення.
Університетська система США містить у собі так звані багато- профільні й дослідницькі університети. Вищі навчальні заклади можуть претендувати на статус багатопрофільного університету, якщо здатні забезпечити навчання в магістратурі, а в дослідницьких університетах ще й за докторськими програмами. Професори й викладачі університетів, крім удосконалення педагогічної майстерності, повинні займатися дослідницькою діяльністю. Якщо навчальний заклад відповідає перерахованим критеріям, то це вже мультиуніверситет з декількома корпусами та коледжами, що забезпечують спеціалізацію у певній галузі знань.
Довгий час найбільший престиж мали Гарвардський, Стенфордський, Каліфорнійський, Нью-Йоркський університети (насамперед тому, що найбільш важливою вважалася гуманітарна освіта). І зараз 70% студентів США займаються за гуманітарними програмами. Організаційно вищий навчальний заклад, незалежно від типу, являє собою систему адміністративних служб і навчальних підрозділів.
Вища школа готовить бакалаврів, магістрів і докторів наук (аналогія з вітчизняним вищим навчальним закладом: коледж - факультет, департамент - кафедра, магістр - аспірант). Очолює коледж і школу декан, що одержує вищий оклад, ніж професор; департамент очолює - професор. Викладацьку роботу ведуть "повні" професори й молодші професори (доценти, асистенти професори й інструктори (викладачі)).
Щоб вступити до університету в США потрібно мати ступінь бакалавра. Щорічно в цій країні випускають 77% бакалаврів, 20% магістрів, 3% докторів наук. Вступні іспити в університет являють собою систему тестів, які розраховані на 2-3 години письмової роботи. У тестах представлені питання на виявлення кмітливості претендентів, логіки, умінь концентрувати увагу.
У США немає єдиних правил організації занять і всього навчального процесу у вищих навчальних закладах. Тривалість навчального року - із середини вересня до кінця травня. Крім літніх канікул протягом навчального року є три канікулярних періоди загальною тривалістю один місяць. Хто виявляє бажання раніше закінчити ВНЗ, той не має додаткових канікул. Крім самостійної роботи, студент може брати участь у роботі літніх шкіл, де він заробляє певну кількість залікових одиниць. 20% курсів є вибірковими, частина - факультативними. Вибіркові курси є заліковими, факультативні ж не враховуються як залікові одиниці.
Тижневе навантаження студентів американських ВНЗ, маючи на увазі аудиторні заняття, становить 16-24 години на молодших курсах, на старших - 14-16 годин. Однак, кожна аудиторна година повинна доповнюватися двома годинами самостійної роботи. Якщо студент запланував собі 16-18 залікових одиниць у семестр (кожна залікова одиниця становить 3 години на тиждень), то тижневе навантаження буде складати 48-54 години. Тривалість лекцій і практичних занять - 50-60 хвилин. Для кожного заняття, оскільки курси значною мірою є вибірковими, формується нова група.
Вимоги до успішності студентів у американській вищій школі не є високими (немає навіть єдиної системи обліку успішності). Як правило, середній бал (1,7) достатній для одержання ступеня бакалавра. На першому курсі цей мінімум становить 1,3 бали. Діє літерна система оцінок, доповнена словесною розшифровкою та числовою вагою.
А - відмінно, оцінюється 4 бали;
В - добре, оцінюється 3 бали;
С - задовільно, оцінюється 2 бали;
D - незадовільно, але припустимо, оцінюється 1 бал;
Е - неприпустимо, оцінюється 0 балів.
Разом з тим, відсоток відрахованих студентів в американських ВНЗ великий і досягає 30-40% від кількості прийнятих на перший курс. Це пов'язано не лише з успішністю, але й з досить високою оплатою за навчання.
За семестр проводяться 2-3 контрольні роботи. До їхньої перевірки залучаються студенти-старшокурсники. Результати поточної перевірки враховуються при виведенні середнього бала успішності з кожної дисципліни.
Екзаменаційні сесії в американських ВНЗ дуже короткі (10-12 днів) і називаються "період для повторення, консультацій і занять".
Крім лекцій і семінарів практикуються нетрадиційні методи й форми навчання: моделювання, рольові ігри, мікровикладання. При моделюванні та рольових іграх студенти можуть зображати шкільний клас. Мікровикладання означає створення маломасштабної ситуації з усіма компонентами навчання. Наприклад, студенти ведуть 10-15-хвилинні уроки для невеликих груп учнів; уроки записують на відеокамеру, після чого переглядають й обговорюють. Подібні нестандартні прийоми навчання повинні готовити студентів до активних і самостійних педагогічних дій.
Важлива частина педагогічної освіти - практика та стажування. В університетах на педагогічну практику приділяється 4-5 тижнів. У педагогічних коледжах практика передбачена на всіх курсах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система вищої освіти в США“ на сторінці 1. Приємного читання.
