Адаптація української системи освіти до європейських вимог

Методика викладання у вищій школі

Учасники Болонського форуму схвалили двоетапну американську та британську системи закінченої й незакінченої вищої освіти, відзначаючи, що введення подібної системи бажано й в інших європейських країнах. Такий підхід має вирішальне значення й для країн, у яких прагнуть забезпечити дійсну відповідність для випускників університету й забезпечити роботодавців прийнятними умовами оцінювання готовності кандидатів на роботу в їхніх професійних галузях.

Процеси європейської інтеграції, як прояв об'єктивно обумовленої глобалізації на нашому континенті, охоплюють усі нові сфери життєдіяльності суспільства. Не стала виключенням й освіта, особливо вища школа.

Україна, яка чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, а також веде роботу із практичного приєднання до Болонського процесу.

У якості моделі пропонується двоступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів за схемою бакалавр (не менше 3 років) і магістр (2 роки навчання). Перший етап повинен повністю забезпечити в академічному плані доступ до другого етапу - підготовки магістра. У свою чергу освіта на магістерському рівні надає право продовжити післядипломну освіту та здобувати ступінь доктора наук (доктора філософії), еквівалентом якого у нас є кандидат наук.

У розвитку Болонського процесу пропонується крім національного диплома видавати додатково також міжнародний диплом єдиного для Європи зразка, що повинен визнаватися роботодавцями на європейському ринку праці.

Сьогодні в Україні на законодавчому рівні вже затверджена система стандартів за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем і профілем підготовки.

На думку представників багатьох університетів України, досить масштабним буде передбачене Болонською декларацією впровадження системи академічних кредитів, яка є аналогічною Європейській кредитно-трансферній системі. Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами піс- лядипломної освіти. Система кредитів слугує багатоцільовим інструментом визнання та мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн, що не заважає наявності в цих країнах власних або вузівських кредитних систем. Важливим моментом упровадження кредитної системи є можливість обліку всіх досягнень студента, а не тільки навчального навантаження, наприклад участі в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

В окремих країнах як умову нарахування кредитів виставляють вимогу, щоб навчальне навантаження містило в собі 50 і більше відсотків самостійної роботи студента.

Визначення змістових модулів навчання по кожній дисципліні, узгодження кредитних систем оцінювання результатів студента стане основою для досягнення ще однієї задекларованої в Болонській декларації мети - створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів і дослідників територією Європи.

Експерти відзначають, що для досягнення кінцевої мети Болонського процесу - побудови єдиного простору освіти - недостатньо формального впровадження принципів декларації. Потрібні прозорі та зрозумілі всім методології контролю якості освіти. Обов'язковою вважається наявність внутрішніх і зовнішніх державних і суспільних систем контролю якості освіти й тут насамперед називають ліцензування або акредитацію. В Україні такі процедури уведено давно, вони постійно вдосконалюються. На кожному засіданні Державної акредитаційної комісії (ДАК) розглядаються критерії оцінювання готовності навчального закладу надавати якісні освітні послуги та результати експертизи конкретних установ.

Якість вищої освіти має специфічні особливості. По-перше, головним об'єктом у системі освіти є ті, хто навчаються. Вони, з одного боку, виступають споживачами складових освітньої системи (знань, умінь, досвіду практичної діяльності тощо), їм, разом з тим, висувають вимоги до якості навчання. По-друге, підготовка фахівців - це досить тривалий (5-6 років) процес, і тому, щоб гарантувати відповідний рівень компетентності випускників, необхідно мати у вищих школах постійну й ефективну систему моніторингу якості навчання та якості підготовки випускників.

Відповідно до концепції Болонської декларації, що сповідає принцип інституціональної автономії, основна відповідальність із забезпечення якості покладається на ВНЗ. У світовій практиці застосовуються різні підходи до оцінювання якості роботи ВНЗ: репутаційний (на основі експертних оцінок), результативний (за об'єктивними показниками) і загальний.

Історично сформувалися "англійська" модель якості освіти, що базується на внутрішній самооцінці академічного співтовариства, і "французька" модель, що ґрунтується на зовнішній оцінці ВНЗ з огляду на його відповідальності перед суспільством. "Американська" модель поєднує ці підходи й є найбільш прийнятною для наслідування.

В Україні система забезпечення якості існує на трьох рівнях:

• на рівні вищого навчального закладу;

• на державному рівні (державна та державно-суспільна система контролю);

• на міжнародному (європейському).

Першочерговими заходами у процесі міжнародного визнання нашої системи освіти є наступні. По-перше, необхідно забезпечити інформаційну підтримку дій з аналізу критеріїв і технологій міжнародної оцінки якості й функцій різних агентств. По-друге, налагодити офіційні взаємозв'язки з організаціями, які відповідають за гарантування якості вищої освіти в Європі, насамперед з європейською асоціацією університетів, а зовнішнє оцінювання якості може здійснювати Європейська мережа забезпечення якості. По-третє, спланувати виконання Україною відповідних вимог Болонського процесу, а саме: визначення обов'язків державних органів; створення погодженої системи оцінювання програм і ВНЗ, включаючи внутрішнє й зовнішнє оцінювання; адаптацію систем акредитації, атестації та визначення процедур порівняння; створення мережі оцінювання якості; створення погоджених стандартів і процедур для забезпечення якості адекватної системи перевірки. По-четверте, увести в Україні погоджений Додаток до диплома.

З наведеного вище можна зробити наступні висновки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адаптація української системи освіти до європейських вимог“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності

  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог
  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА