Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

Методика викладання у вищій школі

Робота з web-квестом, що підготовлений викладачем або знайдений у мережі. Web-квестом називається спеціальним чином організований вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють пошук інформації в мережі за вказаними адресами. Вони створюються для більш ефективного використання часу тих, хто навчається, залучення отриманої інформації у практичних цілях, формування вміння критичного мислення, аналізу, синтезу й оцінки інформації. Даний вид діяльності було розроблено в 1995 році в державному університеті Сан-Дієго дослідниками Берні Додж і Томом Марчем [15].

Для того щоб дана робота була максимально ефективною, web- квест (спеціальним чином організована web-сторінка) повинен містити наступні частини:

• 1) вступ, у якому описуються строки проведення, і пропонується вихідна ситуація;

• 2) цікаве завдання, яке можливо реально виконати;

• 3) набір посилань на ресурси мережі, що необхідні для виконання завдання. Деякі (але не всі) ресурси можуть бути скопійовані на сайт даного web-квесту, для того щоб полегшити тим, хто навчається, завантаження матеріалів. Указані ресурси повинні містити посилання на web-сторінки, електронні адреси експертів або тематичні чати, книги або інші матеріали, які є в наявності у викладача або в бібліотеці. Завдяки вказаним точним адресам при виконанні завдань студенти не будуть гаяти час;

• 4) опис процесу виконання роботи повинен бути поділеним на етапи із зазначенням конкретних строків;

• 5) деякі пояснення щодо переробки отриманої інформації: питання, що направляють і спрямовують; дерево понять, причинно- наслідкові діаграми;

• 6) підсумок, що нагадує тим, хто навчається, чому вони навчилися, виконуючи дане завдання; можливо, шляхи для подальшої самостійної роботи за темою або опис того, яким чином можливо перенести отриманий досвід в іншу сферу.

Web-квести можуть бути короткотривалими та довготривалими. Метою короткотривалих проектів виявляється набуття знань і здійснення їх інтеграції в свою систему знань. Робота над короткотривалим web-квестом може тривати від одного до трьох сеансів. Довготривалі web-квести спрямовані на розширення й уточнення понять. По завершенню роботи над довготривалим web-квестом студент повинен уміти проводити глибокий аналіз отриманих знань, уміти їх трансформувати, володіти матеріалом настільки, щоб мати змогу створювати завдання для роботи за темою. Робота над довготривалим web-квестом може тривати від одного тижня до місяця (максимум двох).

Деякі доповнення.

• Web-квести найкраще підходять для роботи в міні-групах, проте, існують і web-квести, що призначені для роботи окремих студентів.

• Додаткову мотивацію при виконанні web-квесту можна створити, запропонувавши студентам обрати ролі (наприклад, "учений", "журналіст", "детектив", "архітектор" тощо) і діяти згідно з ними: наприклад, якщо викладач запропонував роль "Секретаря Об'єднаних Націй", то цей персонаж може надіслати лист іншому учаснику, який виконує роль "Президента країни", про необхідність мирного врегулювання конфлікту.

• Web-квест може належати до одного навчального предмету чи бути міжпредметним.

Дослідники відзначають, що в другому випадку дана робота буде більш ефективною [15].

Форми web-квесту також можуть різнитися. Наведемо найбільш популярні:

• 1) Створення бази даних з проблеми, усі розділи якої готують студенти;

• 2) Створення мікросередовища, у якому студенти можуть рухатися за допомогою гіперпосилань, що моделюють фізичний простір;

• 3) Написання інтерактивної історії (студенти можуть обирати варіанти продовження роботи; для цього кожного разу вказується на 2-3 можливих напрями; цей прийом нагадує відомий казковий вибір шляху перед каменем);

• 4) Створення документу, що надає аналіз будь-якої складної проблеми та пропонує студентам погодитися чи не погодитися з думкою автора;

• 5) Інтерв'ю on-line з віртуальним персонажем. Відповіді й питання розробляються студентами, які в достатній мірі простудіювали дану особу. Це може бути політичний діяч, літературний персонаж, відомий учений, інопланетянин тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності

  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій
  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог

  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА