Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

Методика викладання у вищій школі

Практичні та лабораторні заняття є складовою частиною навчальних курсів, мають тісний зв'язок з лекційним матеріалом. Вони, зазвичай, слідують за лекціями й тим самим наповнюють теоретичний курс практичним змістом.

Етимологія ключових понять "лабораторія" та "практика" указує на сформовані в далекі часи поняття, пов'язані із застосуванням тим, хто навчається, розумових, трудових фізичних зусиль для вирішення виниклих наукових і життєвих завдань, що потребують посиленої практичної діяльності [14].

Практичне (від грецьк. praktocos - діяльний) заняття - форма навчального заняття, за якої викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань [15].

На практичних заняттях розв'язуються завдання, виконуються розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, управляння в читанні, перекладі розмовної мови при вивченні іноземних мов та ін.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Цільове призначення практичних занять полягає у поглибленні й закріпленні знань, набутих на лекціях або за допомогою підручників, формуванні вмінь і навичок застосування знань, виконання певних дій та операцій. В окремих випадках на практичних заняттях викладачами повідомляються додаткові знання.

Практичні заняття у переважній більшості проводяться на I-II курсах, коли вивчаються в основному загальнонаукові дисципліни, а власне заняття містять багато елементів "учнівського" характеру, рідкіше - на старших курсах, де зростає роль самостійної роботи та збільшується обсяг дослідницької діяльності студентів [4, с. 19].

Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Указані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни [15].

Практичне заняття проводиться, як правило, з академічною групою. З окремих навчальних дисциплін, виходячи з особливостей їх вивчення та вимог безпеки життєдіяльності, допускається поділ академічної групи на підгрупи. На мистецько-творчих спеціальностях практичні заняття з фахових навчальних дисциплін можуть проводитися з 2-3 студентами або індивідуально з одним студентом. Кількісний склад навчальних груп для проведення практичних занять у таких випадках визначається навчальною програмою дисципліни або рішенням керівника вищого закладу освіти [5].

Практичні заняття, як правило, складаються з декількох етапів:

I етап. Підготовчий: перевірка готовності студентів (вивченої теорії, виконаної самостійної роботи) або пояснення викладачем порядку виконання навчальних завдань; повідомлення теми та мети заняття.

II етап. Основний: здійснення практичної діяльності студентів з вирішенням завдань або виконання якихось вправ. Найчастіше вирішення завдань передбачає реалізацію пізнавальної діяльності студентів: розв'язання типової задачі, тренувальних вправ, завдань на міжпредметний перенос, творчих вправ. На цьому етапі можлива організація роботи студентів у групах або виконання тих чи інших вправ студентами індивідуально.

III етап. Заключний: підбиття викладачем підсумків заняття, надання завдань на самостійну роботу або домашню індивідуальну роботу.

На практичних заняттях студенти також виконують письмові контрольні роботи або усно відповідають на питання.

Ефективність практичних занять, перш за все, залежить від підготовки до них студентів, їхньої уважності й активності в ході самих занять, творчого ставлення до виконання навчальних завдань і рекомендацій викладачів.

Практичні заняття, на відміну від лекційних, вимагають значно більшої самостійної роботи студентів, оскільки їм самим постійно доводиться вирішувати всілякі проблеми, що виникають у процесі, виконувати певні практичні дії, вправи, приймати рішення. Відповідно й підготовка студентів до цих занять більш складна.

Лабораторне (від грецьк. labor - праця, робота, труднощі) заняття - форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі [15].

Підвищення ролі лабораторних робіт пов'язане з швидким розвитком експерименту в його сучасній формі, унаслідок чого практично всі випускники вищого навчального закладу повинні бути підготовлені до дослідницької роботи.

Лабораторні роботи мають особливо яскраво виражену специфіку залежно від конкретної навчальної дисципліни. Тому, зазвичай, доцільними є лише загальнопедагогічні рекомендацій до методики їх організації та проведення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності

  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять
  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог

  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА